Спецпроект

АНОНС: у Музеї Шевченка - виставка козаків мамаїв

В Національному музеї Тараса Шевченка (Київ) відкривається виставка "Мамай єднає Україну".

Про це повідомляє прес-служба музею.

В основі виставки – колекція робіт українських художників, що експонувалися під час щорічних історико-культурологічних фестивалів "Мамай-fest" та передані на постійне зберігання до музею історії Дніпродзержинська.

Джерело: ualit.org

Згодом роботи увійдуть в колекцію музею образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва "Козак Мамай", який заплановано відкрити на колишніх козацьких землях в районі Кам'янського (Дніпродзержинська).

Час і місце: середа, 20 серпня о 16:00. Київ, бульвар Шевченка, 12.

Організатори нагадують, що XX століття відкрило нову, модерну сторінку існування образу Козака Мамая у мистецтві, залишаючи незмінним символіку композиційної структурної будови народної картини.

 Джерело: dnpr.com.ua

Значну частину колекції складають твори "Клубу українських мистців" (Львів), подаровані художниками для майбутнього музею. "Львівські художники взяли на себе функції меценатів, щоб закласти основи музею "Козак Мамай" на колишніх Вольностях Запорозьких", - наголосили організатори.

 Джерело: Юрій Черешник

Своє бачення Мамая представили десятки художників - від "заслужених" класиків до молодих митців - із різних регіонів країни.

Інше за темою "Живопис"

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.