Науковці Латвії вивчатимуть архіви КГБ. Оцифрують особові справи

Наступного тижня відбудеться перше засідання комісії, яка розгляне можливість наукової оцінки так званих "мішків ЧК" - опечатаних після кінця Латвійської РСР архівів місцевого КГБ.

Про це повідомляє Delfi із посиланням на Latvijas Avīze.

Наразі йдеться тільки про підготовку до дослідження. Члени комісії обговорять принципи майбутньої роботи. 

У травні 2014 року сейм [парламент] постановив, що необхідно забезпечити наукову оцінку засекреченого архіву і встановити збиток, який завдала Латвії діяльність радянської спецслужби.

Оцінка архіву довірена міждисциплінарній урядовій комісії, за формування якої відповідає міністерство освіти.

Своїх представників у комісію можуть делегувати Національний історичний архів, факультет історії і філософії ЛУ, Інститут історії, Центр досліджень соціальної пам'яті, Інститут філософії й соціології, Національний музей історії, Музей окупації і Товариство дослідження окупації.

У складі комісії буде до 20 фахівців.

Як пояснив виданню представник Національного історичного архіву Айнар Бамбалс, значну частину документів КГБ [Комітету державної безпеки СРСР] через 20-30 років вже не можна буде прочитати. Вони заповнені хімічним олівцем і запису поступово зникають. Тому архів варто перевести в цифровий формат.

"Оцифровка" 15 тисяч справ працівників номенклатури могла б обійтися в 200 тисяч євро. Але це лише невелика частина всіх документів КГБ.

Комісія повинна завершити роботу до 17 червня 2018 року.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".