В Литві сперечаються, чи садити у клітку скульптуру радянських солдатів

Вільнюський архітектор Аудрюс Амбрасас запропонував нестандартний для прихильників і противників радянської спадщини компроміс щодо скульптур Зеленого моста. Одна з них являє собою статую двох радянських солдатів.

Він створив проект, за яким скульптури були б укладені в металеві конструкції - своєрідні клітини, які символізували б "дистанціювання литовського суспільства від радянського минулого", повідомляє Європейська правда із посиланням на BBC.

Фахівці з охорони культурної та історичної спадщини, неодноразово виступали за збереження скульптур Зеленого моста, схвалили таку ініціативу архітектора.

Проте в департаменті розвитку міста  художній перформанс архітектора не зрозуміли і навіть угледіли в ньому політичне підгрунтя.

Зелений міст у Вільнюсі прикрашений чотирма статуями - "Сільське господарство", "Промисловість та будівництво" (на фото), "На сторожі миру" і "Учнівська молодь"

"Люди з департаменту розвитку міста, які погоджують такі дозволи, виразно показують нагору", - Амбрасас натякає, що реалізувати його художній перформанс заборонив особисто мер Вільнюса Артурас Зуокас.

"Ми не бачимо можливості здійснювати ідеї, які служать підставою для провокацій і сварять громадськість, - зазначив мер. - Я вважаю, що мистецтво має об'єднувати людей. Недаремно лауреат Нобелівської премії, письменник і філософ [Альбер] Камю говорив, що основна функція мистецтва - об'єднувати народи, а не налаштовувати їх один проти одного".

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.