У Росії створять 3D-моделі таборів ГУЛАГу на Колимі

Співробітники Державного музею історії ГУЛАГу з Москви, які їздили в експедицію на Колиму, планують створити на основі картографічних знімків занедбаних сталінських таборів їхні 3D-моделі.

Про це повідомляє Российская газета з посиланням на Магаданське регіональне управління Федеральної служби виконання покарань (ФСВП).

Більше тижня історики вивчали важкодоступні занедбані табори часів сталінських репресій біля селищ Ягідне, Ельген і Дебінь. Картографічна зйомка будівель була зроблена за допомогою дистанційно керованого вертольота.

 

"В ході експедиції співробітники музею збирали предмети табірного побуту для поповнення колекції, записували відеоінтерв'ю з колишніми в'язнями колимських таборів та їх родичами", - зазначили тюремники.

За словами представників ФСВП, своїми спогадами з істориками поділилися також "ветерани кримінально-виконавчої системи, яким в молодості довелося служити разом з колишніми співробітниками НКВД".

Історикам розповідали про знаменитих в'язнів ГУЛАГу, про випадки героїзму і мужності серед офіцерів НКВД та ув'язнених, тюремні легенди тих часів.

За словами директора музею Романа Романова, зараз дослідники працюють над проектом "Двері". Уже створено чотири експозиції, вхід у кожну з них відкривають справжні двері з історичних місць ув'язнення.

Наразі немає дверей для п'ятої експозиції, присвяченої колимським таборам. Її історики і планували здобути в ході експедиції до Магаданської області. Однак, прибувши в регіон, відмовилися виламувати двері, бо вирішили що це буде вандалізм.

Також: "ГУЛАГ хочуть зробити візитною карткою Росії"

Десять слів про Євгена Сверстюка

Якось у дитинстві Євген Сверстюк на запитання: ким ти хочеш бути, відповів: «Хочу сидіти в тюрмі за Україну». У сім’ї, де брат Дмитро загинув в УПА, а брат Яків був засуджений за діяльність в ОУН, Євген дитиною не бачив іншої стежки як продовження їхньої боротьби. Його зброєю було – Слово. І за нього таки відсидів 12 років концтаборів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.