Китайці відкривають архіви про війну з Японією. ФОТО

Державний архів Китайської народної республіки 31 серпня розмістив на своєму офіційному сайті восьму серію відеоматеріалів про китайський опір Японській імперії в 1930-40-х роках.

Цього разу історики розсекретили документи про битву за Нанкін, повідомляє Міжнародне радіо Китаю.

Ідеться про японсько-китайську війну 1937-45 років, яка вважається частиною Другої світової війни. В сучасній історіографії КНР вона має назву "Війна опору китайського народу японським загарбникам".

Згідно з поясненням до восьмої серії відеоматеріалів, після захоплення Шанхая японські війська планували нанести удар по столиці Китаю - м. Нанкін. 1 грудня 1937 японська армія почала наступ на місто за трьома напрямками.

 

Чан Кайши призначив Тан Шенчжи командувачем столичного гарнізону, який захищав Нанкін. На початку грудня японці захопили Чженьцзян, Цзюйжун, Лішуй, прорвали оборонні позиції на околиці Нанкіна і підійшли до міста.

 

7 грудня японці почали облогу столиці, з ними героїчно боролись китайські війська. 12 грудня за указом Чан Кайши Тан Шенчжи віддав наказ відступати. 13 грудня Нанкін був окупований японською армією, яка влаштувала в місті нелюдську різанину, повідомляє китайське видання.

Інше за темою "Китай"

"Ми створюємо культуру пам’яті в Україні", - Гаяне Авакян

Інтерв’ю зі співзасновницею Платформи пам’яті "Меморіал" Гаяне Авакян для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Перешкодити єднанню ОУН із сіоністами. "Активні заходи" кдб

На початку 1970-х років із закордонних резидентур кдб срср надійшла низка документів, у яких зверталася увага на нову тенденцію в середовищі емігрантських центрів. Йшлося про те, що оунівці і сіоністи, попри здавалося б ідеологічні та інші розбіжності, почали об’єднуватися для спільної боротьби проти політики срср. Про те, як кдб намагався перешкодити такому єднанню, розповідають розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України.

Полон як тінь війни

Українська історія нерозривно пов'язана з війнами й боротьбою за незалежність. В усіх цих конфліктах українці опинялися в полоні: від часів визвольних змагань початку ХХ століття до сучасної війни проти Росії. Тема полону є не лише правовою чи військовою проблемою, а й історико-культурним дзеркалом епохи: вона відображає стан гуманістичних цінностей, культуру дотримання міжнародних норм і характер політичних режимів.

Тімоті Снайдер: Глобальна ініціатива у пошуках історичної правди

"Історія не є воюючою стороною. Завдання будь-якої серйозної історії, включно з таким проєктом як цей, — дійти до правди. А правда завжди цікавіша за міф. Правда демократична в той спосіб, у який міф бути не може, бо міф вимагає покори, міф вимагає відсутності сумнівів. Історична правда нагадує нам, що життя — це не стільки впевненість у чомусь хибному, скільки постійно зростаюче знання про різні речі, які можуть бути правдивими. Тому я не сумніваюся, що наприкінці цього проєкту люди в Україні і по всьому світі, будуть набагато краще підготовлені до боротьби з російською пропагандою, ніж зараз".