Польський інститут нацпам’яті завершив розслідування смерті мера Варшави

Прокурори Інституту національної пам’яті Польщі - Комісії з розслідування злочинів проти польської нації 8 вересня 2014 завершили розслідування вбивства Президента міста Варшава Стефана Сташинського.

Про це повідомляє сайт установи.

На підставі зібраних фактичних даних встановлено, що міський голова був заарештований у будівлі ратуші в Варшаві співробітниками гестапо 27 жовтня 1939 р. У тюрмі Сташинський залишався до 22 або 23 грудня 1939 р., а потім був вивезений в невідомому напрямку.

До розслідування були залучені дані з архівів Польщі та Німеччини. В результаті були остаточно спростовані численні версії про смерть Сташинського у нацистських концтаборах чи в’язницях в період з 1940 по 1945 р.

Зібрані в ході розслідування докази беззаперечно доводять, що мер Варшави був розстріляний в період між 21 і 23 грудня 1939 року в місті чи його околицях.

Безпосередніми виконавцями злочину були обершарфюрер Герман Шимманн, гауптшарфюрер Вебер і унтершарфюрер Перлбах. Утім, слідству так і не вдалося встановити однозначно, хто саме з функціонерів окупаційної адміністрації видав наказ вбити Сташинського.

Мер Варшави Стефан Сташинський

Легендарний мер Варшави у вересні 1939 р. щоденними зверненнями підтримував бойовий дух захисників польської столиці, і залишався на своїй посаді до останнього дня боїв. Він відмолвився скористатися для евакуації присланим спеціально за ним літаком і повідомив уряд, що хоче розділити долю решти оборонців столиці.

Слідство у справі Сташинського розпочали іще слідчі органи Польської Народної Республіки у 1969-1972 роках. Воно було відновлено Інститутом національної пам’яті Польщі у 2005 році.

Нагадуємо, згідно із чинним законодавством Інститут нацпам’яті Польші має право вести слідчі дії в усіх справах, що стосуються періоду з 1939 по 1989 р., кримінально переслідуючи злочини проти польської нації.  Крім того, ця установа координує люстрацію в сучасній Польщі.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.