День захисника України має відзначатися 14 жовтня – УІНП

Український інститут національної пам’яті пропонує відзначати День захисника України 14 жовтня, покликаючись на історичні традиції вшанування українського війська саме у цей день.

УІНП підтримує позицію, висловлену Президентом України, про неприйнятність святкування дня захисника Вітчизни 23 лютого, за "календарем сусідньої країни", - повідомляє сайт установи.

Україні слід відмежуватися від радянських свят і відновити традицію вшанування українських вояків на Покрову. Саме 14 жовтня має стати Днем захисника України.

"Протягом багатьох століть свято Покрови було головним для українських вояків – від козацтва до Армії Української Народної Республіки та Української повстанської армії. Сучасна Українська держава є історичним та політичним спадкоємцем Русі, козацтва, визвольного руху та тисячолітньої християнської традиції, – пояснює голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович. – День захисника України призначений на свято Покрови стане важливим свідченням цієї спадковості та відмежування нашої держави від радянського тоталітаризму".

В’ятрович наголосив на тому, що відзначення Дня захисника України 14 жовтня, на свято Покрови, сприятиме формуванню національної свідомості населення країни та патріотичному вихованню молоді.

Як відомо, в українській традиції Покрова тісно пов’язується із ідеями захисту від ворогів: згідно літописів князь Ярослав Мудрий віддав Київ і всю Русь під покров Божої Матері.

Церква Покрови Пресвятої Богородиці була головною на Запорізькій Січі, а 14 жовтня одним з найважливіших днів для козаків – тоді вони проводили свої ради, на яких вибирали нового гетьмана або кошового отамана.

У 20 столітті козацькі традиції наслідували борці за незалежність України – Армія Української Народної Республіки та Українська повстанська армія. Саме тому днем офіційного створення УПА було обрано свято Покрови.

Підготовка календаря важливих дат української історії, участь у відзначенні національних свят є одним із завдань Українського інституту національної пам'яті.

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.