АНОНС: Міжнародна школа ім. Богдана Осадчука

18-25 листопада 2014 відбудеться німецько-польсько-українська школа ім. Богдана Осадчука.

Повідомляє сайт Колегіума Східної Європи імені Яна Новака-Єзьоранського.

Студентів з Німеччини, Польщі та України організатори запрошують подавати заявки до 13 жовтня. Мовою навчання є англійська.

Міжнародна школа ім. Богдана Осадчука буде проходити у вигляді серії лекцій, семінарів та практикумів протягом 7-денної навчальної сессії.

Школа адресована студентам і аспірантам з Німеччини, Польщі та України – молодим людям, які найближчим часом будуть визначати не тільки майбутнє своєї країни, а й майбутнє Європи. Основне завдання школи полягає в зміцненні польсько-німецького примирення і спробі застосувати ці механізми для примирення польсько-українського.

Побудова конструктивних особистих та міжнародних відносин вимагає знань, навичок і досвіду. Таким чином, метою організаторів є дати учасникам знання, які сприятимуть розумінню німецько-польських відносин, польсько-українських і німецько-українських, і які враховуватимуть, зокрема, історію регіону, етнічні відносини та існуючі соціально-політичні розбіжності.

Щоб це знання могло бути використане, воно повинне бути підкріплене відповідними навичками, особливо в галузі комунікацій (наприклад, уміння вести переговори). Таке поєднання знань і навичок має стати основою для контактів молодих німців, поляків та українців, а також відправною точкою для побудови взаємовідносин.

Набір триває до 13 жовтня. Для участі у наборі повинні ознайомитися з правилами та заповнити онлайн-форму.

Нагадуємо:

Богдан Осадчук народився 1 серпня 1920 року у Коломиї. Навчався у Берлінському університеті в 1942-1944 рр. Докторську дисертацію захистив в Українському Вільному Університеті (Мюнхен) в 1966 р.

Богдан Осадчук під час урочистостей з нагоди 90-річчя у Золотій залі Варшавського університету, жовтень 2010 року

В еміграції працював як журналіст - зокрема, у німецьких виданнях "Українські вісті", "Die Neue Zeitung" (1950-1955), "Der Tadesspiegel", швейцарській "Die Neue Zurcher Zeitung").

Автор книг "Die Entwicklung der Kommunistischen Parteien Ostmitteleuropas" ("Розвиток комуністичних партій Центральної та Східної Європи" (1962), "Der Sowjetkommunismus-Dokumente" - "Радянський комунізм. Документи" (1964) тощо.

Був головним редактором "Віднови" - емігрантського журналу незалежних українських інтелектуалів.

З 50-х років ХХ століття співпрацював з паризьким виданням "Культура" Єжи Гедройца. Останній високо оцінював дослідження Б Осадчука та його внесок у формування польсько-українського співробітництва. Таку ж позитивну оцінку дав Богданові Осадчуку й лауреат Нобелівської премії польський письменник Чеслав Мілош.

Серед відзнак Богдана Осадчука - орден Ярослава Мудрого та найвища урядова нагорода Польщі - Орден Білого Орла.

Детальніше про Богдана Осадчука читайте у матеріалі Ярослава Грицака:

Джентльмен з Коломиї. Пам'яті Богдана Осадчука

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.