Інститут національної пам’яті хоче історичне лобі у Парламенті

Установа закликає членів Парламенту створити міжфракційне депутатське об’єднання "Пам’ять і порозуміння".

Для країни важливо дізнатися справжню історію та знайти порозуміння у питаннях гуманітарної політики — переконані в Українському інституті національної пам’яті.

Інститут закликав парламентарів долучитися до організації загальнонаціонального діалогу довкола складних питань минулого, зокрема злочинів проти прав людини.  

"Україна зараз потребує системної і скоординованої державної політики національної пам'яті, спрямованої на консолідацію суспільства", — вважає Голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович.

У парламенті, що розпочав свою роботу після Революції гідності, важливо створити міжфракційне депутатське об’єднання, яка розумітиме важливість і на законодавчому рівні вирішуватиме питання гуманітарної політики, проблеми десовєтизації суспільних відносин, насамперед — державного управління.

"Таке "історичне лобі" активно діє у Європарламенті, парламентах Литви, Латвії, інших країн ЄС. — розповів Володимир В’ятрович. — Подібного об’єднання гостро потребує Україна, аби прийняти ряд законів зі сфери національної пам’яті, необхідних для трансформації країни. Їх першочергова мета — дати правову оцінку тоталітарним режимам минулого та не допустити повторення тоталітарних практик в управлінні країною".

Серед законопроектів, які важливо розробити та прийняти найближчим часом, Володимир В’ятрович зокрема назвав закон про забезпечення вільного доступу до архівних документів репресивних органів колишнього СРСР, закон про статус учасників українського визвольного руху, нову редакцію Закону України "Про реабілітацію жертв політичних репресій".

В’ятрович висловив сподівання, що депутати відгукнуться на пропозицію, адже питання національної пам'яті та національного порозуміння — це питання державної ваги, особливо в умовах війни.

Нагадуємо, що від липня 2014 року Український інститут національної пам’ять урядовим рішенням повернув собі статус центрального органу виконавчої влади, якого його позбавили у 2010 році.

Дивіться усі матеріали за темою "Український інститут національної пам'яті"

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.

"Цього разу це війна". Фрагмент із книжки Крістофера Кларка "Сновиди"

Уранці 28 червня 1914 року, коли ерцгерцог Франц Фердинанд із дружиною Софією прибули на залізничний вокзал у Сараєві, Європа ще жила в мирі. Через 37 днів спалахнула війна, яка забрала життя понад кільканадцять мільйонів людей, зруйнувала низку імперій і докорінно змінила хід світової історії. У книжці Крістофера Кларка "Сновиди" події, що призвели до Першої світової війни, розгортаються майже похвилинно.

"Архіви — це пам'ять народу"

Інтерв’ю з представниками Державної архівної служби України Анатолієм Хромовим і Тетяною Шевченко для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Мирон Коновалець. "Він ніколи не афішував те, що робив для брата"

На відміну від Євгена Коновальця, який фігурує у багатьох справах і сотнях довідок та агентурних повідомлень органів нквс, про брата Мирона відомостей дуже мало. Водночас його роль у діяльності УВО і ОУН була доволі важливою, хоч і мало публічною. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України вдалося знайти й дослідити кілька цікавих документів, які підтверджують це і доповнюють скупі сторінки біографії Мирона Коновальця – доктора права, талановитого журналіста і активного громадського діяча.