Спецпроект

АНОНС: Виставка "Концтабір Аушвіц. Український вимір"

Близько 300 музейних предметів розкажуть про наших земляків - в’язнів нацистського концтабору та вояків Першого Українського фронту, що його визволяли.

Виставку "Концтабір Аушвіц – український вимір. Дослідження, документи, свідчення" відкриють у столиці до 70-річчя визволення Аушвіцу та Міжнародного дня пам’яті жертв Голокосту. Про це повідомляє сайт Українського інституту національної пам’яті.

У такий спосіб Україна розпочинає меморіальні урочистості, які присвячені 70-річчю завершення Другої світової війни.

Організатори виставки: Національний музей історії Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років, Міністерство культури України, Український інститут національної пам’яті, Центральний державний архів кінофотофонодокументів ім. Г. С. Пшеничного.

Також на виставці представлені документи і матеріали Музею "Пам’ять єврейського народу та Голокост в Україні" (м. Дніпропетровськ).

 

Серед експонатів - малюнки, ескізи та графіка художника 1-го Українського фронту київського єврея Зіновія Толкачова, який один із перших побачив Аушвіц після визволення. Вражений нацистськими злочинами, художник створив графічні серії "Освенцим" та "Квіти Освенцима".

Відвідувачі зможуть побачити документальні матеріали учасників визволення Аушвіца та його в'язнів: військовополонених, учасників українського визвольного руху, остарбайтерів, євреїв з України, колишніх малолітніх в’язнів.

Відкриття виставки у понеділок, 26 січня, 12.00

Адреса: м. Київ, вул. Лаврська, 24

Меморіальний комплекс "Національний музей історії Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років"

 

Нагадуємо,  Аушвіц - один із найбільших концентраційних таборів нацистської Німеччини, який розташували на території Польщі (біля м. Освенцим) впродовж 1940-1945 рр. Аушвіц став для світу символом Голокосту, геноциду й терору.

Вчені вважають, що через концтабір Аушвіц пройшло щонайменше 1,3 млн осіб, з яких 1,1 млн були знищені.

Окрім євреїв та поляків, які представляють дві найбільш постраждалі групи, виокремлюють представників інших національностей, серед яких – і українців.

Дослідники припускають, що в’язнями концтабору Аушвіц було близько 110 тис. осіб-вихідців з України: військовополонені червоноармійці, члени Організації українських націоналістів, депортовані за спротив вивезенню на примусову працю або втікачі з цих робіт, зокрема - близько 95 тисяч закарпатських євреїв.

17-21 січня 1945 року близько 60 тисяч в’язнів, які могли рухатися, нацисти змусили пішки відійти (т.зв. "марш смерті") в тил Третього Рейху. 27 січня 1945 р. війська 60-ї армії 1-го Українського фронту звільнили понад 7 тис. залишених в’язнів концтабору Аушвіц.

Першими браму головного табору відкрили солдати 100-ї Львівської дивізії з батальйону майбутнього Героя України, полтавчанина Анатолія Шапіро.

На сусідній табір Біркенау наступали бійці 107-ї Кременецької дивізії під командуванням Героя Радянського Союзу, також полтавчанина Василя Петренка.

В боях за північний шлях до табору того ж дня загинув майбутній Герой Радянського Союзу, командувач 152-ї танкової бригади Анатолій Ковалевський з Чернігівщини.

Дивіться також:

"Голокост від куль"

Ян Карський Свідок. Підпільник. Праведник.

Як бандерівець Ілько Савчин євреїв рятував від німців

Мандик Хасман - єврей, солдат УПА. ВІДЕО

У найбільшому в світі єврейському центрі є згадки про УПА

Митрополита Шептицького нагородили за порятунок євреїв

В Тернополі хочуть пам'ятник євреям, які воювали за ЗУНР

Львівський погром 1941 року та роль ОУН у ньому

Два життя і одна Перемога Юхима Айзенберга

Україна - четверта за кількістю Праведників світу

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.