В ТЕРНОПОЛІ ХОЧУТЬ ПАМ'ЯТНИК "ЖИДАМ - БОРЦЯМ ЗА УКРАЇНУ"

Таким чином націоналісти хочуть показати світові, що українці не є антисемітами та дружньо ставляться до інших націй, повідомляє "Доба".

Памʼятником планують вшанувати перш за все Жидівський пробойовий курінь [Єврейський штурмовий батальйон - ІП], який воював в складі Української Галицької Армії в 1919-ому році.

За словами голови "Тризубу" Дмитра Яроша, мета ініціаторів встановлення пам'ятника - не дати "загнати Україну в очах світової громадськості у стійло антисемітизму".

"Ми хочемо показати, що українці, насправді, завжди мали побратимське ставлення до тих етнічних груп, які жили поряд з ними, і разом з ними боролися за українську державу", ― зазначив Ярош.

Тризубівці не вважають, що слово „жид” може сприйматися представниками єврейської нації, як образа.

― В Україні з давніх-давен було вживане слово „жид”, і ніхто на нього не ображався. Я розумію, що і „Слава Ісусу Христу” можна часом сказати так, що за це хочеться зуби вибити. Але, думаю, якщо ми казатимем з повагою „Слава жидам – борцям за державність української нації!”, то це не буде образливо нікому, ― зазначає Ярош.

Мін'юст: вживати слово "жид" можна, але пам'ятайте про дискримінацію

Як саме виглядатиме памʼятник, скільки коштів на нього потрібно та де саме він буде встановлений, ініціатори ще не вирішили. Однак, вважають, що центральною фігурою постаменту мав би стати Соломон Ляйнберг – командир Жидівського пробойового куреня.

"Аби зібрати кошти, звертатимемось до спонсорів, а також до світової єврейської громади, - сказав провідник "Тризубу". - Не повинна стояти осторонь фінансування робіт і українська церква".

За два тижні тризубівці планують оголосити номери рахунків, на які можна буде перераховувати кошти на спорудження памʼятника.

Жидівський Пробойовий курінь — самостійний оперативний військовий підрозділ 1-го корпусу Української Галицької Армії (УГА). Сформований у червні 1919 року з єврейської міліції Тернополя. Командир — поручник Соломон Ляйнберг.

Склад куреня:

- 4 стрілецьких (по 200–220 вояків) і скорострільна (8 кулеметів) сотні;

- 3 чоти — кінноти, саперна і зв'язку.

Місце дислокації та вишколу — село Остап'є (нині Підволочиського району Тернопільської області). Від 14 липня Жидівський Пробойовий Kурінь брав участь у бойових діях з польськими військами, прикривав відхід частин 1-го корпусу за Збруч у районі Скалата, Гримайлова та Гусятина.

На Наддніпрянщині відзначився в боях із московсько-більшовицькими військами під містами Проскурів (нині Хмельницький), Вінниця, Фастів, Бердичів.

Внаслідок бойових дій та епідемії тифу і дизентерії курінь втратив дві третини особового складу. Начальна команда УГА його розформувала, вцілілих вояків перевели в інші частини. Частина людей дісталася до Одеси, звідки разом з членами місцевої єврейської бойової дружини емігрували до Палестини.

Дехто залишився на території Радянської України, а деякі, серед яких був і Соломон Ляйнберг, повернулися в Галичину, яка на той час була вже під Польщею. У Тернополі він і був замучений у місцевій в'язниці (за іншими даними — в таборі для інтернованих військовополонених Української Галицької Армії) в 1920 році.

Дивіться також:

Єврей Мандик Хасман - боєць УПА. ФОТО, ВІДЕО

Реконструкція боїв між українцями і поляками 1918 року. ФОТО

31 серпня 1919-го. Як галичани з денікінцями Київ звільняли

"Жиди чи євреї". Текст львівського мовознавця й історика (1996 рік)

Звернення Петлюри до українців: "Антисеміт - паршива вівця. Женіть його!"