В ТЕРНОПОЛІ ХОЧУТЬ ПАМ'ЯТНИК "ЖИДАМ - БОРЦЯМ ЗА УКРАЇНУ"

Памʼятник євреям – борцям за волю України планує встановити в Тернополі організація „Тризуб”.

Таким чином націоналісти хочуть показати світові, що українці не є антисемітами та дружньо ставляться до інших націй, повідомляє "Доба".

Памʼятником планують вшанувати перш за все Жидівський пробойовий курінь [Єврейський штурмовий батальйон - ІП], який воював в складі Української Галицької Армії в 1919-ому році.

За словами голови "Тризубу" Дмитра Яроша, мета ініціаторів встановлення пам'ятника - не дати "загнати Україну в очах світової громадськості у стійло антисемітизму".

"Ми хочемо показати, що українці, насправді, завжди мали побратимське ставлення до тих етнічних груп, які жили поряд з ними, і разом з ними боролися за українську державу", ― зазначив Ярош.

Тризубівці не вважають, що слово „жид” може сприйматися представниками єврейської нації, як образа.

― В Україні з давніх-давен було вживане слово „жид”, і ніхто на нього не ображався. Я розумію, що і „Слава Ісусу Христу” можна часом сказати так, що за це хочеться зуби вибити. Але, думаю, якщо ми казатимем з повагою „Слава жидам – борцям за державність української нації!”, то це не буде образливо нікому, ― зазначає Ярош.

Мін'юст: вживати слово "жид" можна, але пам'ятайте про дискримінацію

Як саме виглядатиме памʼятник, скільки коштів на нього потрібно та де саме він буде встановлений, ініціатори ще не вирішили. Однак, вважають, що центральною фігурою постаменту мав би стати Соломон Ляйнберг – командир Жидівського пробойового куреня.

"Аби зібрати кошти, звертатимемось до спонсорів, а також до світової єврейської громади, - сказав провідник "Тризубу". - Не повинна стояти осторонь фінансування робіт і українська церква".

За два тижні тризубівці планують оголосити номери рахунків, на які можна буде перераховувати кошти на спорудження памʼятника.

Жидівський Пробойовий курінь — самостійний оперативний військовий підрозділ 1-го корпусу Української Галицької Армії (УГА). Сформований у червні 1919 року з єврейської міліції Тернополя. Командир — поручник Соломон Ляйнберг.

Склад куреня:

- 4 стрілецьких (по 200–220 вояків) і скорострільна (8 кулеметів) сотні;

- 3 чоти — кінноти, саперна і зв'язку.

Місце дислокації та вишколу — село Остап'є (нині Підволочиського району Тернопільської області). Від 14 липня Жидівський Пробойовий Kурінь брав участь у бойових діях з польськими військами, прикривав відхід частин 1-го корпусу за Збруч у районі Скалата, Гримайлова та Гусятина.

На Наддніпрянщині відзначився в боях із московсько-більшовицькими військами під містами Проскурів (нині Хмельницький), Вінниця, Фастів, Бердичів.

Внаслідок бойових дій та епідемії тифу і дизентерії курінь втратив дві третини особового складу. Начальна команда УГА його розформувала, вцілілих вояків перевели в інші частини. Частина людей дісталася до Одеси, звідки разом з членами місцевої єврейської бойової дружини емігрували до Палестини.

Дехто залишився на території Радянської України, а деякі, серед яких був і Соломон Ляйнберг, повернулися в Галичину, яка на той час була вже під Польщею. У Тернополі він і був замучений у місцевій в'язниці (за іншими даними — в таборі для інтернованих військовополонених Української Галицької Армії) в 1920 році.

Дивіться також:

Єврей Мандик Хасман - боєць УПА. ФОТО, ВІДЕО

Реконструкція боїв між українцями і поляками 1918 року. ФОТО

31 серпня 1919-го. Як галичани з денікінцями Київ звільняли

"Жиди чи євреї". Текст львівського мовознавця й історика (1996 рік)

Звернення Петлюри до українців: "Антисеміт - паршива вівця. Женіть його!"

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.