Усі випуски довоєнного журналу Пласту відтепер доступні в Інтернеті

Усі 60 випусків журналу «Вогні» 1931-1939 років, який видавала заборонена тоді організація української молоді «Пласт», опубліковані в Електронному архіві визвольного руху.

Центр досліджень визвольного руху — неурядова наукова організація — зробив доступними он-лайн повну колекцію передвоєнного молодіжного пластового часопису. В той час "Пласт" польська влада заборонила.

Причиною репресій був страх перед відновленням активної боротьби за незалежність, а спортивні та юнацькі товариства на зразок "Пласту" могли стати основою і резервом для майбутніх українських збройних сил.

Місією журналу "Вогні" була підтримка таємних пластових гуртків та самовиховання української молоді. Як зазначалось під назвою видання — це був "ідеологічний журнал нового покоління". Сам "Пласт" був осередком виховання молоді у дусі підготовки до майбутньої боротьби та збереження національної ідентичності.

Певний період часу це був єдиний журнал української молоді в світі. Саме тут вперше почав публікуватись відомий український поет Богдан-Ігор Антонич.

 

Як розповів упорядник колекції, пластун Юрій Юзич, у виданні публікували інтелектуальні та історичні статті, поезію та оповідання, дискусійні статті щодо практики і методів організації виховання молоді.

Редагували його Євген-Юлій Пеленський, Василь Кархут, Осип Рудакевич, Роман Олесницький та Богдан Кивелюк. 

"Редактори періодично дискутували щодо цілей та методів виховання української молоді як з націоналістичним середовищем ОУН, так і з церковними молодіжними організаціями, які підтримувались Українською греко-католицької церкви. Цікаво, що всі три середовища розвивали вчорашні вихованці Пласту, яких часто поєднували міцні родинні чи дружні зв’язки", — розповідає Юзич.

Читачами журналу "Вогні" були члени таємних пластових гуртків і куренів, а також шкільна і студентська українська молодь.

Колекція сканованих копій журналу доступна за посиланням.

Нагадаємо, що відкритий у березні 2013 року Електронний архів визвольного руху є спільним проектом Центру досліджень визвольного рухуЛьвівського національного університету імені Івана Франка та Національного музею "Тюрма на Лонцького". Сьогодні в Е-архіві доступні копії 20528 документів. Місія проекту — робити минуле доступним.

«Скеля трьох чекістів». Як УПА боролась із НКВД на Буковині

23 вересня 1944 року повстанці в Путильському районі Чернівецької області із засідки ліквідували заступника начальника обласного НКҐБ та заступника начальника обласного НКВД, керівника обласної медичної служби НКВД, а також заступник начальника 2-го батальйону Внутрішніх Військ НКВД, який командував районним гарнізоном. Згодом через натиск повстанців районна радянська влада відступила із райцентру Путила у віддалене село Селятин, затрималася тут лише 5 днів, покинула район та через територію Румунії відступила до райцентру Сторожинець. Кілька місяців в районі панували повстанці.

Справа капітана. За що сидів легендарний «динамівець» Костянтин Щегоцький

У різноманітних рейтингах найкращих українських футболістів усіх часів неодмінно буде це ім’я — Костянтин Щегоцький. Улюбленець київських уболівальників 1930-х, капітан «Динамо», перший в Україні гравець-орденоносець — це все про нього.

«Не Арґус, ні Гелена, ні Марія Маґдалена»: вибираємо та їмо сир по-середньовічному

Середньовічна кухня – це не лише екстравагантні страви на кшталт павича, міног чи лебедя у соусі з власної крові. Якими б дивними не видавались нам інколи люди середньовіччя, їх меню не надто відрізнялось від нашого. Пропонуємо вам уривок, де історикиня й авторка книги «Від бобра до фазана: їжа західноєвропейського Середньовіччя» Стефанія Демчук розповідає про шлях на середньовічний стіл сиру, без якого і сьогодні ми не можемо уявити свою повсякденність

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.