АНОНС:Кому належить спадок князя Володимира - дискутуватимуть у Києві

Чому зріс інтерес до постаті князя Володимира? І як відбувається боротьба за спадщину Київської Русі в Росії та Україні? Про це говоритимуть на публічній дискусії "Кому належить спадок Володимира Великого".

У той час, коли Президент України Петро Порошенко підписує указ про вшанування пам’яті  Володимира Великого у зв'язку з тисячоліттям його смерті, у Москві збираються поставити князю 24-метровий пам’ятник. Головне, що планують його звести на 4 метри вищим, ніж київський.

У дискусії візьмуть участь кандидат історичних наук, фахівець з історії Давньої Русі Андрій Плахонін та доктор історичних наук, професор політології НаУКМА Олексій Гарань. Спілкуватимуться про те, як і чому в Росії та Україні приватизують особу Володимира та кому насправді належить його спадщина?

А також шукатимуть відповідь на питання: яке майбутнє історичної політики чекати в Україні та Росії у зв’язку з війною на Донбасі?

25 лютого Президент України підписав указ "Про вшанування пам’яті князя Київського Володимира Великого - творця середньовічної європейської держави Руси-України". Так протягом року відбуватимуться наукові конференції, круглі столи, дискусії, пройдуть урочистості з вшанування пам'яті князя Володимира за участю представників органів державної влади, громадськості.

Також проведуть карбування та введення в обіг монет, поштових марок і конвертів, присвячених діяльності Володимира Великого.

Вівторок, 23 червня, 19:00

Адреса: Національний музей історії України, м. Київ, вул. Володимирська, 2

Організатори: Український інститут національної пам’яті, Національний музей історії України.

Вхід вільний

Перший з українців у США, який став професором університету і доктором філософії

У списку "українських антирадянських діячів в Америці", складеному органами одпу срср у 1929 році, під номером 24 значиться Олександр Неприцький-Грановський. На той час він був першим із українців у США, хто здобув ступінь доктора філософії в галузі біологічних наук і звання професора американського університету. Таких, як він – успішних, авторитетних, перспективних діячів, – чекісти ставили на оперативний облік, збирали на них досьє і з урахуванням отриманої інформації приймали рішення, що з ними робити далі.

Голодомор у житті та творчості художника Михайла Дмитренка

Михайло Дмитренко пережив Голодомор і одним із перших відобразив у творчості цей катастрофічний для українців досвід – результат злочину комуністичного режиму з центром у Москві. Найвідомішим твором Дмитренка на тему української трагедії у 1932–1933 рр. є картина "1933", написана в 1963-му до 30-х роковин Голодомору.

Поляки в ОУН: причини вступу

Чимало дослідників визвольного руху натрапляли на згадки про участь поляків в підпіллі ОУН і УПА. Однак довго історикам не вдавалося акумулювати критичної маси інформації для повноцінного дослідження. Зрештою це реалізував Ярослав Антонюк в довіднику "Поляки в ОУН: біограми та документи" – спільному проєкті Українського інституту національної пам'яті та Галузевого державного архіву Служби безпеки України.

Війна, про яку домовилися у Москві: Радянсько-польська війна 1939 року

Друга світова війна супроводжувалася руйнуванням цілих держав, трагедіями народів та докорінними змінами на політичній карті світу. Одним із механізмів цих змін у Європі був "Таємний додатковий протокол", який був складовою німецько-радянського пакту про ненапад. Узгоджені сторонами "сфери взаємних інтересів" умовними лініями розтинали величезний простір Східної та Північної Європи, від норвезьких кордонів до гирла Дунаю. Польща опинилася в центрі поділу й невдовзі зникла з політичної карти Європи.