У Києві - виставка до 25-річчя студентської революції на Майдані 1990-го

Мультимедійну виставку "Майдан: Від незалежності до свободи" експонуватимуть у Музеї історії міста Києва.

Урочисте відкриття відбудеться за участі голови Українського інституту національної пам’яті Володимира В’ятровича, учасників Революції на граніті Віктора Рога, Володимира Гонського, Олексанра Ксенофонтова, Олеся Донія.

Революція на граніті почалася 2 жовтня 1990 р. з голодування декількох десятків студентів на тодішній площі Жовтневої революції.

Вона стала першим, але не останнім Майданом – початком Другої української революції – антиімперської та антирадянської. Цей мирний масовий опір, що раз у раз виникав у столиці України, став також унікальним явищем у новітній європейській і світовій історії.

"Акція мала характер "за", а не "проти". Провідною була ідея свободи для всієї української нації, яка народжувалась якраз тоді, і в цьому не було нічого вульгарно націоналістичного", – сказав історик, журналіст, учасник Революції на граніті Вахтанг Кіпіані.

Виставка показує політичну історію українського Майдану як боротьби за повернення України до Європи: через акцію "Україна без Кучми" 2000–2001 років і Помаранчеву революцію 2004-го до Революції Гідності 2013–2014 років.

 

"Всі ми збулися. Всі ми сталися. І ось уже знов стоїмо на тих же самих засадах 24 роки після початку Революції", – зауважив журналіст, учасник Революції на граніті Віктор Рог під час Революції гідності.

Політичні події розгортаються тлі історії майдану Незалежності як громадського та архітектурного простору – від 1980-х років до проектів майбутньої реконструкції.

"Історія Майдану Незалежності — це історія трьох Майданів, це історія нашої незалежності. Революція на граніті — це був наш перший Майдан. На виставці можна буде побачити дивовижну історію площі та країни", - розповів Голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович.

У експозиції використано матеріали: зі збірок Музею Івана Гончара, ГО "Музей Майдану", Музею Києво-Могилянської Академії, Центрального державного кінофотофоноархіву України ім. Г.С. Пшеничного, інформаційних агентств УНІАН та УКРІНФОРМ, Департаменту містобудування та архітектури КМДА, телеканалу ЕспресоTV, поета і барда Ігоря Жука.

Відкриття виставки "Майдан: Від незалежності до свободи"

2 жовтня 2015 року, 16.00

Місце: Музей історії міста Києва (вул. Б. Хмельницького,7)

Організатори: Український інститут національної пам’яті, Київська міська державна адміністрація, Департамент культури, Музей історії міста Києва.

Вхід вільний.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Хроніка Революції на граніті. Як це було. ФОТО

 

"Пропагандистські вітрини": політична історія чемпіонатів світу з футболу

Після Другої світової війни в Угорщині, як і в інших країнах Центрально-Східної Європи, до влади прийшли комуністичні режими. Як і фашисти в Італії та нацисти в Німеччині, комуністи в Центрально-Східній Європі розглядали спорт як потужну пропагандистську зброю. Інтереси угорської комуністичної влади співпали з бажаннями тренера Густава Шебеша. Результатом стала найсильніша команда 1950-их років – склад збірної Угорщини, який увійшов в історію під назвою "Золота команда". Ця команда була одним з яскравих зразків впливу тоталітарного режиму на спорт

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.