Все більше людей звертається в архіви, щоб дізнатися історію родини

В Україні зросла кількість звернень до архівів від людей, які прагнуть знати історію своїх родин.

Про це в ефірі Громадського радіо заявив директор Галузевого Державного архіву Служби безпеки України Ігор Кулик.

"Бум звернень настане тоді, коли архіви радянських спецслужб будуть зібрані в єдиному місці в Інституті національної пам’яті, - прогнозує Кулик. - Тоді буде як у Польщі, де фіксують 400 тисяч звернень за рік".

Для пошуку інформації в архівах СБУ необхідно надіслати запит на пошту архіву СБУ (arhivsbu@ssu. gov.ua). У листі вказати всю відому про особу, яка вас цікавить, інформацію – ПІБ, місце і дата народження тощо. Також запитувачу потрібно вказати свої контакти. Протягом 30 днів має надійти відповідь.

"Якщо справа знайдена в іншому регіоні, то її надсилають в обласний центр за місцем проживання запитувача, щоби йому не витрачатися на дорогу, - розповів архівіст. - Якщо приходить у наш читальний зал, то має право повністю скопіювати матеріали справи чи попросити про це архівіста, попрацювати в залі, може звернутися по довідку на основі архівної справи".

Якщо відвідувач архіву не знайшов потрібну інформацію, йому дадуть перелік архівів, у які можна ще звернутися.

"І це все абсолютно безкоштовно", - наголосив голова ГДА СБУ.  

За його словами, завдяки закону про доступ до архівів радянських репресивних органів, який почав діяти у травні 2015 року, нарешті стали відкритими архіви МВС, Служби зовнішньої розвідки.

Відтепер громадяни можуть звертатися також у Центральні державні, обласні архіви, пенітенціарну службу, прокуратуру.

Зараз на погодженні перебуває проект закону про внесення змін до закону про реабілітацію жертв політичних репресій, розроблений Інститутом національної пам’яті.

"Цим документом передбачене суттєве збільшення кількості репресованих людей, які не потрапили під радянського зразку закон про реабілітацію, у назві якого навіть сформульовано "на Україні", а не "в Україні", наголосив директор архіву СБУ.

«Десять міліонів пятсот тищ. І крапка». Українцям нав’язують суперечливі дані про жертв Голодомору

Скільки українців загинуло від голоду у 1932–33 роках? Війна за цю відповідь триває вже кілька років. У вересні вона спалахнула з новою силою через оприлюднення нових даних: 10,5 мільйонів жертв, з них 9,1 млн в Україні.

Початок (не) братської колонізації

Сотня років знадобилась Росії, щоб нав’язати свою владу і запустити процес широкомасштабної колонізації України. Зусилля царату були спрямовані на цілковиту асиміляцію та інтеграцію у політичній, економічній, соціальній, культурній та духовній сферах суспільного життя.

Ніч розгону. Міленіали з Пласту, які не пішли з Майдану

Раннім ранком 30 листопада близько 2000 «беркутівців» атакували протестувальників, які залишались на Євромайдані. Ця ніч змінила історію України. Наступного дня – 1 грудня – сотні тисяч киян вийшли на масову акцію протесту. Ким були ті, хто залишився ночувати на Майдані Незалежності? Попри те, що основні лідери Євромайдану напередодні ввечері (29 листопада) фактично закликали розходитись. Прирікаючи тих, хто залишається, на маргіналізацію протесту. Як це вже було під час мовного Майдану.

Розстріляні під Базаром. Спогад учасника Другого зимового походу

"Я козак 6-ї стрілецької дівізії від себе і козаків, яких я знаю, кажу вам: ми знаємо, що нас чекає і ми не боїмось смерти, але до вас служити не підемо. Коли ж ви нас поб'єте, то знайте, що за нас вам помстить ввесь український нарід..."