B Польщі видали плакат з "польськими" Львовом і Вільнюсом. ФОТО

На плакаті, який рекламує спортивний забіг до дня незалежності Польщі, зобразили карту кордонів країни 1918 року.

Фотографію плакату оприлюднив у Facebook міський голова Львова Андрій Садовий.

На карті зображені так звані "креси всходнє" - землі нинішніх України, Білорусі та Литви, які в міжвоєнний період входили до складу Другої Речі Посполитої.

"Запросив Генерального консула Республіки Польща у Львові для з’ясування офіційної позиції Варшави щодо цього неподобства", - зазначив Садовий.

 

Серед партнерів акції, яка приєднала на своїх рекламних матеріалах Львів та Вільнюс до Польщі, і мерія Варшави, і банк PKO B.P., який працює в Україні, і найпопулярніше польське ЗМІ Gazeta Wyborcza.

"Як би відреагували поляки, якби німці бігали свої марафони з картами Третього Рейху включно з Вроцлавом та Щеціном [міста, які були після війни передані від Німеччині Польщі - ІП]? - написав Садовий. - Чи, може, нам в підручниках з географії включати [до території України] лемківські землі?"

За словами міського голови, організатори марафону у Варшаві поступили або немудро, або з чіткою провокативною метою.

"Дружба дружбою, але таке пропускати категорично не можна, - наголосив мер. - Дуже сподіваюсь, що на рівні МЗС буде хоч якась реакція".

Інші матеріали за темою "Польща"

Інші матеріали за темою "Карти"

Отруєння. Фрагменти книжки Віктора Ющенка"Недержавні таємниці. Нотатки на берегах пам’яті"

Фрагменти автобіографічної книжки третього Президента України.

Андрій Бандера. Батька – за сина

У справі оперативної розробки Степана Бандери, яка зберігається в архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України, є низка документів, які стосуються його батька – отця Андрія. Це драматична історія того, як чекісти перекладали свою ненависть до одного з лідерів українського визвольного руху на його близьких родичів.

"Примус до підданства". Перша спроба

"В ліжку з ведемедем. Сусідство з Росією як історичний виклик" - таку назву має нова книжка Олексія Мустафіна, що готується до виходу у видавництві "Фабула". Є в ній глава, присвячена експансії Російської імперії на Кавказі. Зокрема, й в часи правління у Картлі Іраклія II – царя, якому нинішня влада Грузії хоче встановити пам'ятник у своїй столиці. Чому ця ініціатива викликала таке обурення можна зрозуміти із фрагменту книжки, люб'язно наданому "Історичній правді" Олексієм Мустафіним.

Світоглядні орієнтири ОУН: приклад Ярослава Стецька

Історик Микола Гаєвой загинув на війні 27 серпня 2024 року. Він навчався в аспірантурі УКУ з історії. Для своєї дисертації обрав політичну біографію Ярослава Стецька. Фрагмент наукової роботи Микола надсилав редакції "Історичної правди". Публікуємо текст Миколи Гаєвого у пам'ять про полеглого Героя.