Проект "LIKБЕЗ. Історичний фронт" виходить у люди. РОЗКЛАД

Історики з інтернет-проекту "LIKБЕЗ. Історичний фронт" розпочинають серію публічних заходів "Відкриті школи історії". Проти російської пропаганди й доморощених міфів.

Про це ІП повідомив координатор проекту, кандидат історичних наук Кирило Галушко.

Відкриті школи спрямовані на поширення сучасної наукової історичної інформації для тих, хто впливає на громадську думку - журналістів, молодих науковців, представників соціального активу.

"Це сприятиме подоланню пропагандистських кліше, міфів, фейків, поширених російською пропагандою, або неадекватних уявлень про минуле, які поширені серед українського загалу", - зазначили організатори.

Медійникам, які висвітлюють історичну тематику, готові допомогти фахові історики з провідних наукових та освітніх інституцій України:

- Інституту історії України НАНУ,
- Інституту української археографії та джерелознавства ім.М.Грушевського НАНУ,
- історичного факультету КНУ ім.Т.Шевченка,
- Українського інституту національної памяті.

У регіональних заходах братимуть участь місцеві фахівці. Також запрошені польські історики, які поділяться європейським досвідом щодо співпраці науковців-істориків та журналістів, "історичних проблем", які є спільними для України та Польщі.

Відкриті школи складаються з лекційної частини (регулярних публічних лекцій у Національному музеї історії України) та сесій — шкіл, які включатимуть три дні лекцій, дискусій, ворк-шопів.

РОЗКЛАД ЛЕКЦІЙ:

31 жовтня, 16.00 "Назва і простір: формування території України" (лектор — Кирило Галушко, Інститут історії України НАНУ). Лекція відбудеться в Національному музеї історії України (НМІУ).

14 листопада, 16.00 "Політизовані тлумачення Голодомору" (лектор — Геннадій Єфіменко, Інститут історії України НАНУ).

28 листопада, 16.00. "Міфи і таємниці давньої історії України" (лектор — Михайло Відейко, Інститут археології НАНУ).

12 грудня, 16.00. "Кримнаш: міфи про "російський Крим" (лектор — Сергій Громенко, Український інститут національної памяті).

Перша школа-сесія відбудеться 20-22 листопада 2015 р. в Національному музеї історії України, згодом школи відбудуться у Харкові, Вінниці, Одесі, Львові, Дніпропетровську, Запоріжжі, Миколаєві, Херсоні.

Окрім заперечення політико-пропагандистської історичної міфотворчості, пріоритетними напрямами шкіл будуть теми, актуальні для сучасної України:

- визначення демократичних традицій і практик, що існували та діяли в українському суспільстві різних часів;
- історична ретроспектива розвитку вітчизняних ЗМІ та умов їхньої діяльності, боротьба із цензурою та обмеженнями свободи слова;
- вплив воєнних конфліктів на суспільство та наслідки для "історичної памяті". Досвід подолання "конфліктів памяті" та міжрегіональних "історичних конфліктів";
- статус і становище жінки в різні періоди історії України.

Учасники презентації:

Кирило Галушко — координатор громадського проекту "LIKБЕЗ. Історичний фронт" (likbez.org.ua), старший науковий співробітник Інституту історії України НАНУ, кандидат історичних наук

Михайло Ведмідь — голова громадської організації "Патріотичні ініціативи"

Сергій Громенко — заст. голови управління Українського інституту національної памяті, кандидат історичних наук

Лідія Смола — професор, доктор політичних наук

Тетяна Сосновська — директор Національного музею історії України.

Нагадаємо, створений у 2014 році волонтерський проект LIKБЕЗ має метою спростування історичних стереотипів і міфів, що нав’язує російська пропаганда.

ТАКОЖ: Якою буде нова національна історія України? ЛЕКЦІЯ Кирила Галушка

За ліквідацію Коновальця – трикімнатна квартира і 1000 рублів на меблі

В архівних фондах розвідки знайдено матеріали, які проливають світло на деякі подробиці широкомасштабної операції з ліквідації голови Проводу ОУН Євгена Коновальця, яку 23 травня 1938 року здійснив Павло Судоплатов за прямою вказівкою Йосипа Сталіна. Нові свідчення злочину більшовицького режиму проти українського визвольного руху ґрунтуються на письмових доповідях одного з головних фігурантів справи Василя Хомяка – особливо цінного агента ГПУ/НКВД УСРР, який діяв під псевдонімами "Лебедь" та "82" і якому вдалося впровадити убивцю у близьке оточення лідера українських націоналістів під виглядом свого родича.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.