Проект "LIKБЕЗ. Історичний фронт" виходить у люди. РОЗКЛАД

Історики з інтернет-проекту "LIKБЕЗ. Історичний фронт" розпочинають серію публічних заходів "Відкриті школи історії". Проти російської пропаганди й доморощених міфів.

Про це ІП повідомив координатор проекту, кандидат історичних наук Кирило Галушко.

Відкриті школи спрямовані на поширення сучасної наукової історичної інформації для тих, хто впливає на громадську думку - журналістів, молодих науковців, представників соціального активу.

"Це сприятиме подоланню пропагандистських кліше, міфів, фейків, поширених російською пропагандою, або неадекватних уявлень про минуле, які поширені серед українського загалу", - зазначили організатори.

Медійникам, які висвітлюють історичну тематику, готові допомогти фахові історики з провідних наукових та освітніх інституцій України:

- Інституту історії України НАНУ,
- Інституту української археографії та джерелознавства ім.М.Грушевського НАНУ,
- історичного факультету КНУ ім.Т.Шевченка,
- Українського інституту національної памяті.

У регіональних заходах братимуть участь місцеві фахівці. Також запрошені польські історики, які поділяться європейським досвідом щодо співпраці науковців-істориків та журналістів, "історичних проблем", які є спільними для України та Польщі.

Відкриті школи складаються з лекційної частини (регулярних публічних лекцій у Національному музеї історії України) та сесій — шкіл, які включатимуть три дні лекцій, дискусій, ворк-шопів.

РОЗКЛАД ЛЕКЦІЙ:

31 жовтня, 16.00 "Назва і простір: формування території України" (лектор — Кирило Галушко, Інститут історії України НАНУ). Лекція відбудеться в Національному музеї історії України (НМІУ).

14 листопада, 16.00 "Політизовані тлумачення Голодомору" (лектор — Геннадій Єфіменко, Інститут історії України НАНУ).

28 листопада, 16.00. "Міфи і таємниці давньої історії України" (лектор — Михайло Відейко, Інститут археології НАНУ).

12 грудня, 16.00. "Кримнаш: міфи про "російський Крим" (лектор — Сергій Громенко, Український інститут національної памяті).

Перша школа-сесія відбудеться 20-22 листопада 2015 р. в Національному музеї історії України, згодом школи відбудуться у Харкові, Вінниці, Одесі, Львові, Дніпропетровську, Запоріжжі, Миколаєві, Херсоні.

Окрім заперечення політико-пропагандистської історичної міфотворчості, пріоритетними напрямами шкіл будуть теми, актуальні для сучасної України:

- визначення демократичних традицій і практик, що існували та діяли в українському суспільстві різних часів;
- історична ретроспектива розвитку вітчизняних ЗМІ та умов їхньої діяльності, боротьба із цензурою та обмеженнями свободи слова;
- вплив воєнних конфліктів на суспільство та наслідки для "історичної памяті". Досвід подолання "конфліктів памяті" та міжрегіональних "історичних конфліктів";
- статус і становище жінки в різні періоди історії України.

Учасники презентації:

Кирило Галушко — координатор громадського проекту "LIKБЕЗ. Історичний фронт" (likbez.org.ua), старший науковий співробітник Інституту історії України НАНУ, кандидат історичних наук

Михайло Ведмідь — голова громадської організації "Патріотичні ініціативи"

Сергій Громенко — заст. голови управління Українського інституту національної памяті, кандидат історичних наук

Лідія Смола — професор, доктор політичних наук

Тетяна Сосновська — директор Національного музею історії України.

Нагадаємо, створений у 2014 році волонтерський проект LIKБЕЗ має метою спростування історичних стереотипів і міфів, що нав’язує російська пропаганда.

ТАКОЖ: Якою буде нова національна історія України? ЛЕКЦІЯ Кирила Галушка

Як СБ ОУН викрила цінного агента мдб урср у своїх лавах

"Бистра" призначила Ярославу Морозу зустріч на 30 червня в селі Модричі Дрогобицького району, де мала передати йому пошту та усні вказівки. На місце зустрічі він прямував у супроводі "Ворона" і чотирьох повстанців, які забезпечували охорону і перехід кордону. Вранці в селі група потрапила в засідку і вступила в бій. Мороз дістав важкі поранення в ногу й живіт і в такому стані був захоплений. Працівникові Дрогобицького управління мдб, який перший підоспів до нього, заявив, що він є представником Центрального Проводу ОУН, попросив зберегти йому життя і залишити сам факт взяття його в полон у таємниці.

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.