Проект "LIKБЕЗ. Історичний фронт" виходить у люди. РОЗКЛАД

Історики з інтернет-проекту "LIKБЕЗ. Історичний фронт" розпочинають серію публічних заходів "Відкриті школи історії". Проти російської пропаганди й доморощених міфів.

Про це ІП повідомив координатор проекту, кандидат історичних наук Кирило Галушко.

Відкриті школи спрямовані на поширення сучасної наукової історичної інформації для тих, хто впливає на громадську думку - журналістів, молодих науковців, представників соціального активу.

"Це сприятиме подоланню пропагандистських кліше, міфів, фейків, поширених російською пропагандою, або неадекватних уявлень про минуле, які поширені серед українського загалу", - зазначили організатори.

Медійникам, які висвітлюють історичну тематику, готові допомогти фахові історики з провідних наукових та освітніх інституцій України:

- Інституту історії України НАНУ,
- Інституту української археографії та джерелознавства ім.М.Грушевського НАНУ,
- історичного факультету КНУ ім.Т.Шевченка,
- Українського інституту національної памяті.

У регіональних заходах братимуть участь місцеві фахівці. Також запрошені польські історики, які поділяться європейським досвідом щодо співпраці науковців-істориків та журналістів, "історичних проблем", які є спільними для України та Польщі.

Відкриті школи складаються з лекційної частини (регулярних публічних лекцій у Національному музеї історії України) та сесій — шкіл, які включатимуть три дні лекцій, дискусій, ворк-шопів.

РОЗКЛАД ЛЕКЦІЙ:

31 жовтня, 16.00 "Назва і простір: формування території України" (лектор — Кирило Галушко, Інститут історії України НАНУ). Лекція відбудеться в Національному музеї історії України (НМІУ).

14 листопада, 16.00 "Політизовані тлумачення Голодомору" (лектор — Геннадій Єфіменко, Інститут історії України НАНУ).

28 листопада, 16.00. "Міфи і таємниці давньої історії України" (лектор — Михайло Відейко, Інститут археології НАНУ).

12 грудня, 16.00. "Кримнаш: міфи про "російський Крим" (лектор — Сергій Громенко, Український інститут національної памяті).

Перша школа-сесія відбудеться 20-22 листопада 2015 р. в Національному музеї історії України, згодом школи відбудуться у Харкові, Вінниці, Одесі, Львові, Дніпропетровську, Запоріжжі, Миколаєві, Херсоні.

Окрім заперечення політико-пропагандистської історичної міфотворчості, пріоритетними напрямами шкіл будуть теми, актуальні для сучасної України:

- визначення демократичних традицій і практик, що існували та діяли в українському суспільстві різних часів;
- історична ретроспектива розвитку вітчизняних ЗМІ та умов їхньої діяльності, боротьба із цензурою та обмеженнями свободи слова;
- вплив воєнних конфліктів на суспільство та наслідки для "історичної памяті". Досвід подолання "конфліктів памяті" та міжрегіональних "історичних конфліктів";
- статус і становище жінки в різні періоди історії України.

Учасники презентації:

Кирило Галушко — координатор громадського проекту "LIKБЕЗ. Історичний фронт" (likbez.org.ua), старший науковий співробітник Інституту історії України НАНУ, кандидат історичних наук

Михайло Ведмідь — голова громадської організації "Патріотичні ініціативи"

Сергій Громенко — заст. голови управління Українського інституту національної памяті, кандидат історичних наук

Лідія Смола — професор, доктор політичних наук

Тетяна Сосновська — директор Національного музею історії України.

Нагадаємо, створений у 2014 році волонтерський проект LIKБЕЗ має метою спростування історичних стереотипів і міфів, що нав’язує російська пропаганда.

ТАКОЖ: Якою буде нова національна історія України? ЛЕКЦІЯ Кирила Галушка

Заборонений Улас Самчук

Під час президенства Віктора Януковича твори Уласа Самчука виключили з обов'язкової шкільної програми, а у 2021-му за позовом Андрія Портнова Окружний адміністративний суд Києва заборонив проводити офіційні пам'ятні заходи на честь письменника. Витоки таких дій антиукраїнських сил криються ще в рішеннях кдб срср і минулих вказівках із москви. Тоді здійснювалася спецоперація з перешкоджання висуненню письменника на Нобелівську премію.

Персональні повідомлення про відзначення повстанців нагородами УПА

В УПА та збройному підпіллі ОУН, що підпорядковувалися УГВР упродовж 40-х – 50-х рр. ХХ століття діяла цілісна система нагород. Персональні повідомлення про відзначення повстанців під час активної збройної боротьби зазвичай були усними, про що знаходимо інформації як у спогадах, так і в архівних кримінальних справах колишніх вояків. Проте, до нашого часу також дійшли документи, які підтверджують існування друковано-письмових персональних повідомлень про відзначення.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.