У Києві визначать достовірні зображення гетьмана Мазепи

Національний музей історії України запрошує на лекцію "Гетьман Іван Мазепа у вітчизняному та європейському образотворчому мистецтві", присвячену до Дня Покрови Пресвятої Богородиці та Дня українського козацтва

Гетьман Іван Мазепа – одіозна особистість у вітчизняній культурі та історії. Навколо його імені і нині не стихають суперечки, а дослідники продовжують з’ясовувати сторінки його біографії та визначати, яке із його зображень вважати достовірним. 

Завідувач відділу документально-речових фондів Національного музею історії України, кандидат історичних наук Олена Походяща поділиться своїми розвідками щодо іконографії гетьмана Івана Мазепи та визначить найбільш достовірні зображення, що характеризують Мазепу як особистість і державного діяча. 

Також буде розглянуте питання сприйняття соціумом образу гетьмана (його сучасниками та наступними поколіннями) через призму мистецької спадщини вітчизняних та європейських художників.

 

10 жовтня (субота), 16:00

Місце: Національний музей історії України (м. Київ, вул. Володимирська, 2)

Вхід вільний

Сторінка події у "Фейсбуці" - тут.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".