Музей історії Польщі оголосив про стипендії в 1000 євро для іноземців

Розпочато набір заявок на IX конкурс з отримання стипендії Музею історії Польщі.

Про це повідомляє українське видання в Польщі "Наш вибір".

Отримати стипендію можуть усі іноземці, які займаються або хочуть займатись історією Польщі, йдеться в повідомленні.

У конкурсі можуть брати участь проекти освітнього, популяризаторського або дослідницького характеру. Роботи оцінюватиме професійне журі, до складу якого входитимуть видатні польські історики.

Стипендію може бути призначено на період від 1 до 3 місяців, по 1 тисячі євро щомісяця.

Створені під час стипендійного періоду матеріали будуть опубліковані згідно відкритої ліцензії Creative Commons (угода щодо авторських прав, яка сприяє вільному і безкоштовному обігу контенту). Таким чином музей прагне забезпечити безкоштовний та широкий доступ до результатів роботи.

Заявки на участь приймаються до 20 листопада 2015 року.

Усі технічні деталі – терміни, контакти – можна знайти на сторінці stypendia.muzhp.pl.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".