В США знайшли послання з 1957 у 2957 рік. ВІДЕО

У Бостоні (США), під час робіт на території Массачусетського технологічного інституту була виявлена капсула з посланням, закладена 5 червня 1957 року.

Про це повідомляє ТСН.

На капсулі було зазначено, що її слід відкрити через тисячу років, тобто 5 червня 2957 року. Щоб зберегти послання нащадкам, капсулу помістили в спеціальний циліндр, який був наповнений аргоном. 

Також у капсулу був поміщений ізотоп вуглецю C14 для того, щоб полегшити датування послання

Знайдену капсулу вирішили не відкривати. Послання закопали в землю президент МТІ Джеймс Кілліан та професор в галузі електромеханіки Гарольд Еджертон.

У листі, який було закладено в капсулу, говорилося, що в ній містяться документи про стан науки та дослідження в інституті.

Крім іншого, там був науковий журнал, штучний пеніцилін, кілька монет та кріотрон - винахід, який, як говорилося в посланні, незабаром повністю замінить радіолампи та транзистори. Згодом винахід не отримав широкого розповсюдження.

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.

Наше (?) Січневе повстання (1863–1864 роки)

25 січня цього року у Вільнюському кафедральному соборі голови трьох держав "Люблінського трикутника" – Кароль Навроцький, Ґітанас Науседа і Володимир Зеленський вшанували 163-тю річницю Січневого повстання 1863–1864 років. Мало хто звернув увагу, але це перше в історії наших трьох країн спільне вшанування пам'яті учасників цієї історичної події на найвищому державному рівні.