Журналістам проведуть екскурсію по військових похованнях Києва

Український інститут національної пам’яті запрошує представників ЗМІ відвідати екскурсію "Українські військові поховання Києва" територією Державного історико-меморіального Лук’янівського заповідника, що відбудеться 13 жовтня .

Співробітник Українського інституту національної пам’яті Павло Подобєд розповість про історію появи українських військових поховань на кладовищах столиці, боротьбу більшовицької влади з "культом могил" та сучасну роботу УІНП з обліку та збереження місць пам’яті.

Проходячи алеями цвинтаря, журналісти дізнаються, хто зі славних воїнів там похований, про міфи і легенди, пов’язані з ними, обставини поховання та посмертну память.

Тут, зокрема, є могили учасників бою під Крутами Володимира Шульгина і Володимира Наумовича, козака полку ім. П. Полуботка Миколи Забіяки, українського державного та військового діяча Зеленого Клину Юрія Глушка, сектор військових поховань учасників АТО.

13 жовтня, 11:00

Місце: Лук’янівський цвинтар (збір біля центрального входу вул. Дорогожицька, 7).

Екскурсія триватиме протягом години (з 11:00 до 12:00)

Акредитація обов’язкова:  тел.: +380 44 253-15-63+380 95 628-16-01

Нагадуємо, що 14 жовтня в Україні вперше святкуватимуть День захисника України.

 І. Б.

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.