Спецпроект

У Франції відкрили виставку про Голодомор

В Лілльському католицькому університеті (Франція) відкрилася тематична виставка на основі матеріалів експозиції "Спротив геноциду".

Матеріали організаторам виставки надав Український інститут національної пам'яті.

Експозиція знайомить зі спротивом, який чинило українське суспільство, передусім селянство, сталінському тоталітарному режиму у 1920-х – на початку 1930-х років.

Саме страх перед українським визвольним рухом штовхав Сталіна та його оточення до злочину геноциду шляхом Голодомору 1932-1933 років, наголошують організатори.

Виставка створена Українським інститутом національної пам'яті спільно із Галузевим державним архівом Служби безпеки України.

На стендах представлені унікальні документи та фото із ГДА СБУ, інших державних архівів, які розкривають масштаби спротиву, його форми і методи.

Значна частина документів вперше була оприлюднена саме у форматі виставки "Спротив геноциду". Вперше вона була показана у Києві у 2014 році.

День пам'яті жертв Голодомору у Ліллі став можливим завдяки активній співпраці представників місцевої української діаспори, парафіян та Лілльського католицького університету з українськими істориками.

У 2008 році Європейський парламент визнав Голодомор злочином проти людства. Українська громада Півночі Франції поставила собі за мету нагадати сучасному французькому суспільству про ці трагічні події та закликати місцевих депутатів підтримати визнання Голодомору геноцидом.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.

"Цього разу це війна". Фрагмент із книжки Крістофера Кларка "Сновиди"

Уранці 28 червня 1914 року, коли ерцгерцог Франц Фердинанд із дружиною Софією прибули на залізничний вокзал у Сараєві, Європа ще жила в мирі. Через 37 днів спалахнула війна, яка забрала життя понад кільканадцять мільйонів людей, зруйнувала низку імперій і докорінно змінила хід світової історії. У книжці Крістофера Кларка "Сновиди" події, що призвели до Першої світової війни, розгортаються майже похвилинно.

"Архіви — це пам'ять народу"

Інтерв’ю з представниками Державної архівної служби України Анатолієм Хромовим і Тетяною Шевченко для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Мирон Коновалець. "Він ніколи не афішував те, що робив для брата"

На відміну від Євгена Коновальця, який фігурує у багатьох справах і сотнях довідок та агентурних повідомлень органів нквс, про брата Мирона відомостей дуже мало. Водночас його роль у діяльності УВО і ОУН була доволі важливою, хоч і мало публічною. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України вдалося знайти й дослідити кілька цікавих документів, які підтверджують це і доповнюють скупі сторінки біографії Мирона Коновальця – доктора права, талановитого журналіста і активного громадського діяча.