Голова облради замінив портрет Порошенка на лідера ОУН(б). ФОТО

Голова Сумської обласної ради Семен Салатенко замінив портрет президента Порошенка у своєму кабінеті на портрет провідника ОУН (революційної) на Сумщині Семена Сапуна.

Відповідні фото у своєму Facebook оприлюднив Юрій Бутусов.

"Сапун вів активну просвітницьку роботу, але в 1942 році оунівська організація в Сумах була розгромлена, багато учасників загинули в катівнях гестапо, був страчений і Семен Сапун, - зазначив дописувач. - Подарував портрет Семену Артем Семеніхін - новий мер Конотопа (від "Свободи"), колишній доброволець 92-ї механізованої бригади".

Семен Сапун

Салатенко обраний до облради від "Батьківщини", був добровольцем батальйону МВС "Дніпро".

ОУН (революційна) - "бандерівське" крило Організації українських націоналістів, яке виникло внаслідок розколу ОУН в лютому 1940 року.

В кабінеті голови Сумської облради

Нагадаємо, в листопаді 2015 році новообраний міський голова Конотопа Семеніхін замінив портрет президента Порошенка у своєму кабінеті портретом Степана Бандери.

"Сподіваюся, що Артем і Семен розуміють - повісивши портрети історичних осіб, вони повинні працювати гідно їхньої пам'яті, - зазначив блогер. - Інакше зганьблять і себе, і пам'ять".

Як відомо, в роки Другої світової війни на Сумщині діяла доволі розгалужена мережа націоналістичного підпілля.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.