Голова облради замінив портрет Порошенка на лідера ОУН(б). ФОТО

Голова Сумської обласної ради Семен Салатенко замінив портрет президента Порошенка у своєму кабінеті на портрет провідника ОУН (революційної) на Сумщині Семена Сапуна.

Відповідні фото у своєму Facebook оприлюднив Юрій Бутусов.

"Сапун вів активну просвітницьку роботу, але в 1942 році оунівська організація в Сумах була розгромлена, багато учасників загинули в катівнях гестапо, був страчений і Семен Сапун, - зазначив дописувач. - Подарував портрет Семену Артем Семеніхін - новий мер Конотопа (від "Свободи"), колишній доброволець 92-ї механізованої бригади".

Семен Сапун

Салатенко обраний до облради від "Батьківщини", був добровольцем батальйону МВС "Дніпро".

ОУН (революційна) - "бандерівське" крило Організації українських націоналістів, яке виникло внаслідок розколу ОУН в лютому 1940 року.

В кабінеті голови Сумської облради

Нагадаємо, в листопаді 2015 році новообраний міський голова Конотопа Семеніхін замінив портрет президента Порошенка у своєму кабінеті портретом Степана Бандери.

"Сподіваюся, що Артем і Семен розуміють - повісивши портрети історичних осіб, вони повинні працювати гідно їхньої пам'яті, - зазначив блогер. - Інакше зганьблять і себе, і пам'ять".

Як відомо, в роки Другої світової війни на Сумщині діяла доволі розгалужена мережа націоналістичного підпілля.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.