В США презентували книгу "Брама Європи: історія України". ВІДЕО

У Вашингтоні презентовано книгу професора української історії Гарвардського університету Сергія Плохія "Брама Європи: історія України".

Про це повідомляє Голос Америки.

Автор презентував свою монографію в Інституті Кеннана (заснована в 1970-х установа, яка спеціалізується на дослідженні пострадянського простору).

Революція Гідності та війна України проти агресії РФ породила на Заході інтерес до української історії, зазначає видання. Але чимало американських фахівців в уряді, розвідувальних управліннях та в аналітичних центрах, які опікуються Україною, спеціалізуються на Росії.

"Більшість студентів, якщо вони беруть якісь курси з історії Східної Європи, то це російські курси. І традиція, яка сформована тут в російській історії, сформована російською імміграцією, переважно післявоєнного періоду", - пояснив Плохій, чому він взявся за написання цієї книги.  

Фахівців мало і в американській пресі: "Дуже багато було помилкових оцінок, історичних паралелей, алюзій так далі. Я зрозумів, що прийшов час просто відсунути всі свої інші проекти і зробити цю книжку".

Обкладинка

Книга "Брама Європи" на 400 сторінках охоплює історію України за 2500 років – від Геродота і до анексії Криму.

"Книга - дуже сучасна в плані питань. У ній я написав про політику, геополітику, культурну та етнічну ідентичність, міжнародні відносини і так далі, - підкреслив науковець. - По суті ця книжка намагається відповісти на всі питання, які з’явилися в новинах про події в України за останні 2 роки".

Одне з них: чому відмова від угоди про асоціацію з Європейським Союзом викликала революційну реакцію в Україні?

"Незалежність України завжди була в геополітичному контексті, в якому два полюса – Росія та Європа, - зазначив Плохій. - Європа для українців набагато більше, ніж просто Європа, з її перевагами, проблемами, Євросоюзом чи без Євросоюзу. Це те, що сидить глибоко в історії українців, їхній самоідентифікації як окремої нації".

За словами історика, думка про відсутність в українців власної національної ідентичності має глибоку традицію в російській історіографії. І саме вона спонукала мешканців Москви і Сибіру їхати на Донбас та розв’язувати там війну. 

"Мобілізація на Донбасі і в Росії відбувалася на ідеях величі російського народу. Це стара імперіалістична ідея, яка має ще дореволюційне походження, згідно з якою російська нація – це не лише сьогоднішні росіяни, а також, і українці і білоруси", - зазначив Плохій.    

Це – імперське бачення, говорить історик, згідно з яким лише імперії, держави, які існували у власних кордонах протягом тривалого часу, мають право на історичну легітимність та участь у міжнародних  процесах. Але ж більшість сучасних країн утворилися зовсім по-іншому, чимало з них – на уламках колишніх імперій.

"Кордони сьогоднішніх країн більш-менш базуються на кордонах, які накреслили лінгвісти, етнографи 20-го століття. Так зростали сучасні нації, такі як Німеччина чи Італія. Українська історія - дуже європейська історія".

Українська нація продовжує формуватися і сьогодні. Плохій не бачить нічого дивного в тому, що захищати українську незалежність  на фронт йдуть не лише українці, а і етнічні  росіяни та представники інших національностей.

Сучасна українська ідентичність – політична по своїй суті, вона не базується на етнічній ексклюзивності, пише він у своїй книзі. Саме в багатокультурній та багатоетнічній природі української нації полягає її сила, переконаний історик.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.