АНОНС: У Києві - прем'єра фільму "Легіон" про Галицьку армію

Події у фільмі розгортаються в період 1918-1919 років, коли Австро-Угорська імперія доживала свої останні дні. Для українців вирішальним стає 1 листопада 1918 року - саме в цей день розпочинається повстання українських військових з лав добровольчого Легіону Січових стрільців.

На прем’єрі у Києві фільм представлять його творці режисер Тарас Химич, автор сценарію історик Олександр Пагіря, а також Голова Інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович

"Легіон. Хроніка Української Галицької армії 1918-1919" - це новий погляд на УГА. Документально-ігровий фільм знятий яскраво, динамічно, відверто. Неоднозначна історія тих років показана з точок зору всіх сторін-учасиць - цей баланс допоможе поглянути на події 1918-1919-х по-новому. Сюжетна лінія створена на основі спогадів очевидців.


Результатом стало проголошення самостійної держави на етнічних українських землях. Глядач побачить, яким чином розгорталися події на Галичині: стосунки з відродженою Польщею; загроза з боку більшовиків, які насували з Сходу; намагання Європи створити "санітарний кордон".

Події у фільмі розгортаються в період 1918-1919 років, коли Австро-Угорська імперія доживала свої останні дні. Поляки, українці, чехи, угорці та південні слов’яни готувалися до проголошення незалежності своїх держав. Для українців вирішальним стає 1 листопада 1918 року, саме у цей день розпочинається повстання українських військових з лав добровольчого Легіону Січових стрільців.

А на тлі цього — історії людей, які в той чи інших спосіб стали свідками важливих подій, були їх рушійною силою або ж навпаки мовчазними спостерігачами.

 

Це - перший в Україні документальний фільм, знятий з використанням найсучасніших технологій у форматі 4K, що забезпечує підвищену чіткість зображення. Над фільмом працювала команда Львівської студії "Invert pictures".

У постановці боїв та відтворенні батальних сцен допоміг ветеран російсько-української війни Володимир Правосудов, а також військово-історичний клуб "Повстанець" (м. Київ). Ініціатором створення фільму є громадська організація Українська Галицька Асамблея, у рамках проекту documentary.org.ua.

3 грудня (четвер) о 19.30

Місце: Будинок кіно (вул. Саксаганського, 6)

Вхід на прем’єру вільний

Подія на Фейсбуці - тут.

Дивіться також:

Як галичани проголосили державу. ФОТО

Свято злуки 22 січня 1919 року. Унікальні ФОТО

Лідер ЗУНР Петрушевич міг стати президентом усієї України

В Інтернет виклали документи Української Галицької армії

Враження галичанина від подорожі по Наддніпрянщині. 1911 рік

Реконструкція боїв між українцями та поляками у Львові 1918-го. ФОТО

Серпень 1919 року. Як армія ЗУНР допомагала Петлюрі визволяти Київ

Союзна держава. Олег Павлишин про дружбу УНР та ЗУНР

"Ланцюг єднання" Київ-Львів 1990 року. ФОТО

Інші матеріали за темою "ЗУНР"

 

"Ми створюємо культуру пам’яті в Україні", - Гаяне Авакян

Інтерв’ю зі співзасновницею Платформи пам’яті "Меморіал" Гаяне Авакян для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Перешкодити єднанню ОУН із сіоністами. "Активні заходи" кдб

На початку 1970-х років із закордонних резидентур кдб срср надійшла низка документів, у яких зверталася увага на нову тенденцію в середовищі емігрантських центрів. Йшлося про те, що оунівці і сіоністи, попри здавалося б ідеологічні та інші розбіжності, почали об’єднуватися для спільної боротьби проти політики срср. Про те, як кдб намагався перешкодити такому єднанню, розповідають розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України.

Полон як тінь війни

Українська історія нерозривно пов'язана з війнами й боротьбою за незалежність. В усіх цих конфліктах українці опинялися в полоні: від часів визвольних змагань початку ХХ століття до сучасної війни проти Росії. Тема полону є не лише правовою чи військовою проблемою, а й історико-культурним дзеркалом епохи: вона відображає стан гуманістичних цінностей, культуру дотримання міжнародних норм і характер політичних режимів.

Тімоті Снайдер: Глобальна ініціатива у пошуках історичної правди

"Історія не є воюючою стороною. Завдання будь-якої серйозної історії, включно з таким проєктом як цей, — дійти до правди. А правда завжди цікавіша за міф. Правда демократична в той спосіб, у який міф бути не може, бо міф вимагає покори, міф вимагає відсутності сумнівів. Історична правда нагадує нам, що життя — це не стільки впевненість у чомусь хибному, скільки постійно зростаюче знання про різні речі, які можуть бути правдивими. Тому я не сумніваюся, що наприкінці цього проєкту люди в Україні і по всьому світі, будуть набагато краще підготовлені до боротьби з російською пропагандою, ніж зараз".