ОКУПАНТИ РУЙНУЮТЬ ХАНСЬКИЙ ПАЛАЦ У БАХЧИСАРАЇ

Єдиний у світі зразок кримськотатарської палацової архітектури Хан Сарай (Ханський палац) у Бахчисараї (АРК) руйнується.

Про це повідомляє агенція QHA.

Окупаційна влада Криму ставиться до культурної спадщини не як справжні господарі.

Ситуація з Хан-Сараєм — яскравий тому приклад. Палац руйнується на очах, про що свідчать місцеві жителі.

Кримчанин Ільдар Ібрагімов написав на своїй сторінці у Facebook:

"Хочу поділитися з вами побаченим і попросити поширити інформацію. Сьогодні знімав нікях (релігійний весільний обряд) у Ханському палаці у Бахчисараї і жахнувся від побаченого. По-перше, палац відключений від електропостачання, у будівлях сиро, темно, дах обвалюється. По-друге, хочеться сказати держорганам: якщо ви берете на свій баланс пам'ятники архітектури, так будьте ласкаві стежити за своєчасною реставрацією Ханського палацу. По-третє, ціна на квитки в цьому році космічні, навіть з весільних пар брали гроші, хоча жодної екскурсії з ними не проводили. Питання, куди пішли всі гроші, залишається відкритим".

Під загрозою руйнування і Велика ханська мечеть у Бахчисараї, зазначає видання.

Як відомо, у березні 2014 року Україна звернулася до ЮНЕСКО з проханням захистити об’єкти культурної спадщини на території Криму, до яких українські вчені фактично втратили доступ після окупації півострова російськими військами.

У 2013 році повідомлялося, що до весни 2014 року ЮНЕСКО розгляне можливість включення до переліку Світової спадщини пам'яток Кримського ханства із Бахчисарайського історико-культурного заповідника.

"Цього разу це війна". Фрагмент із книжки Крістофера Кларка "Сновиди"

Уранці 28 червня 1914 року, коли ерцгерцог Франц Фердинанд із дружиною Софією прибули на залізничний вокзал у Сараєві, Європа ще жила в мирі. Через 37 днів спалахнула війна, яка забрала життя понад кільканадцять мільйонів людей, зруйнувала низку імперій і докорінно змінила хід світової історії. У книжці Крістофера Кларка "Сновиди" події, що призвели до Першої світової війни, розгортаються майже похвилинно.

"Архіви — це пам'ять народу"

Інтерв’ю з представниками Державної архівної служби України Анатолієм Хромовим і Тетяною Шевченко для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Мирон Коновалець. "Він ніколи не афішував те, що робив для брата"

На відміну від Євгена Коновальця, який фігурує у багатьох справах і сотнях довідок та агентурних повідомлень органів нквс, про брата Мирона відомостей дуже мало. Водночас його роль у діяльності УВО і ОУН була доволі важливою, хоч і мало публічною. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України вдалося знайти й дослідити кілька цікавих документів, які підтверджують це і доповнюють скупі сторінки біографії Мирона Коновальця – доктора права, талановитого журналіста і активного громадського діяча.

Симон Петлюра і День Української Державності

Серед розсекречених документів у архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено текст промови голови Директорії УНР, Головного Отамана військ і флоту УНР Симона Петлюри з нагоди свята Української Державності. Цей текст зберігався у політвиховника Воєнної округи "Заграва" Української повстанської армії Степана Костецького на псевдо Зимний і слугував зразком для проведення виховної роботи у колі повстанців.