ОКУПАНТИ РУЙНУЮТЬ ХАНСЬКИЙ ПАЛАЦ У БАХЧИСАРАЇ

Єдиний у світі зразок кримськотатарської палацової архітектури Хан Сарай (Ханський палац) у Бахчисараї (АРК) руйнується.

Про це повідомляє агенція QHA.

Окупаційна влада Криму ставиться до культурної спадщини не як справжні господарі.

Ситуація з Хан-Сараєм — яскравий тому приклад. Палац руйнується на очах, про що свідчать місцеві жителі.

Кримчанин Ільдар Ібрагімов написав на своїй сторінці у Facebook:

"Хочу поділитися з вами побаченим і попросити поширити інформацію. Сьогодні знімав нікях (релігійний весільний обряд) у Ханському палаці у Бахчисараї і жахнувся від побаченого. По-перше, палац відключений від електропостачання, у будівлях сиро, темно, дах обвалюється. По-друге, хочеться сказати держорганам: якщо ви берете на свій баланс пам'ятники архітектури, так будьте ласкаві стежити за своєчасною реставрацією Ханського палацу. По-третє, ціна на квитки в цьому році космічні, навіть з весільних пар брали гроші, хоча жодної екскурсії з ними не проводили. Питання, куди пішли всі гроші, залишається відкритим".

Під загрозою руйнування і Велика ханська мечеть у Бахчисараї, зазначає видання.

Як відомо, у березні 2014 року Україна звернулася до ЮНЕСКО з проханням захистити об’єкти культурної спадщини на території Криму, до яких українські вчені фактично втратили доступ після окупації півострова російськими військами.

У 2013 році повідомлялося, що до весни 2014 року ЮНЕСКО розгляне можливість включення до переліку Світової спадщини пам'яток Кримського ханства із Бахчисарайського історико-культурного заповідника.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.