Новообраний Путін захоплювався Америкою - архіви Клінтона

Офіс президента США розсекретив стенограми телефонних переговорів та особистих зустрічей екс-президента Білла Клінтона з екс-прем'єр-міністром Великобританії Тоні Блером в період з 1997 по 2003 роки.

Про це повідомляє Новая Газета з посиланням на The New York Times.

У документах зустрічаються оцінки політичних персон, у тому числі - характеристика нинішнього президента РФ Владіміра Путіна.

Клінтон бачив "величезний потенціал" тоді ще нового російського президента в 2000 році.

"Думаю, Путін дуже розумний і вдумливий, - описував він свої враження Блеру. - Ми зможемо зробити багато хорошого разом із ним".

На думку президента США, в перший час свого перебування на посаді Путін іще не цілком визначився з політичним курсом.

"Його наміри благородні, він просто ще не визначився. Він може загрузнути (get squishy) в демократії", - ділився Клінтон із Блером.

Документи опубліковані через 15 років після того, як Клінтон полишив пост президента США.

Судячи з документів, у Клінтона з Блером були прекрасні відносини. Обидва дозволяли собі обговорювати сімейні справи, розмови йшли в довірливій атмосфері.

Думку самого Тоні Блера про Путіна можна було знайти в опублікованих у 2010 році мемуарах політика.

Британський екс-прем'єр також схилявся до думки, що Путін на момент приходу до влади "був ще близький до західноєвропейських ідеалів демократичних вольностей, .. захоплювався Америкою".

Однак згодом російський президент став вважати, нібто США оточують його "демократіями, які будуть ворожі Росії" і в підсумку став вести "виключно націоналістичну зовнішню політику".

На початку 2000-х Блер і Клінтон також неодноразово робили компліменти дружині Білла Гілларі, відзначаючи її амбіції і готовність до самостійних політичних рішень.

Сьогодні Гілларі - кандидат у президенти США від демократів, яку підтримує адміністрація Барака Обами.

Гілларі Клінтон під час нинішньої передвиборчої кампанії теж неодноразово висловлювалася про Путіна. Зокрема, що у президента РФ, як у колишнього співробітника КГБ СРСР, "немає душі за визначенням", або про подібність дій Путіна в Криму і на Донбасі 2014-го з діями Німеччини кінця 1930-х.

Нагадаємо, в січні 2016 року Високий суд Великобританії звернув увагу громадськості, що вбитий радіоактивною речовиною екс-офіцер ФСБ Алєксандр Літвінєнко звинувачував Путіна у педофілії.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.