В Москві кинули фарбою в мавзолей Леніна

Московські поліцаї затримали на Червоній площі 78-річний мігранта з Білорусі, який кинув пляшку із фарбою в мавзолей Леніна.

Про це повідомляє "Інтерфакс".

Чоловік дістав з пакета скляну півлітрову пляшку і кинув її в усипальницю радянського вождя, заливши зеленою фарбою вхід у будівлю.

Чоловіка доставили у відділення поліції - ним виявився 78-річний уродженець Білорусі, який проживає в Москві. Свій вчинок він пояснювати відмовився, вимагаючи викликати журналістів і представників адміністрації президента РФ.

Після цього лікарі швидкої допомоги госпіталізували чоловіка в одну з психіатричних лікарень, повідомляє агенція.

Затриманий багато років безуспішно судиться з компанією, яка забезпечує комунальні послуги. Чоловік вимагає від влади компенсувати витрати за установку лічильників на воду, а також протестує проти високої вартості житлово-комунальних послуг.

Інше за темами ЛЕНІН та ВАНДАЛІЗМ

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.