В Москві кинули фарбою в мавзолей Леніна

Московські поліцаї затримали на Червоній площі 78-річний мігранта з Білорусі, який кинув пляшку із фарбою в мавзолей Леніна.

Про це повідомляє "Інтерфакс".

Чоловік дістав з пакета скляну півлітрову пляшку і кинув її в усипальницю радянського вождя, заливши зеленою фарбою вхід у будівлю.

Чоловіка доставили у відділення поліції - ним виявився 78-річний уродженець Білорусі, який проживає в Москві. Свій вчинок він пояснювати відмовився, вимагаючи викликати журналістів і представників адміністрації президента РФ.

Після цього лікарі швидкої допомоги госпіталізували чоловіка в одну з психіатричних лікарень, повідомляє агенція.

Затриманий багато років безуспішно судиться з компанією, яка забезпечує комунальні послуги. Чоловік вимагає від влади компенсувати витрати за установку лічильників на воду, а також протестує проти високої вартості житлово-комунальних послуг.

Інше за темами ЛЕНІН та ВАНДАЛІЗМ

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.