В окупованому Севастополі хочуть знести пам'ятник Шевченку

Мешканка Гагарінського району Севастополя - Ольга Сметаніна - повідомила про організацію збору підписів за те, щоб прибрати від будівлі окупаційної адміністрації пам'ятник Тарасу Шевченку.

Про це повідомляє Інформер.

"Пам'ятник був встановлений на честь незалежності України. Ми тепер в Росії, - пояснила Сметаніна свою пропозицію. - Це країна, в якій народилися Пушкін і Лермонтов. Думаю, скульптури цих поетів займуть гідне місце поруч з адміністрацією".

Пам'ятник Тарасу Шевченку в Севастополі (АР Крим)

За словами голови окупаційної адміністрації Гагарінського району Олексія Ярусова, колись "ходили розмови" про встановлення замість Шевченка пам'ятника Юрію Гагаріну. "Саме люди повинні вирішити це питання, а не інакше", - сказав колаборант.

Більшість коментаторів новини засудили ініціативу Сметаніної.

 

Нагадаємо, у травні 2014 року окупаційна влада Севастополя демонтувала монумент гетьману і флотоводцю Петру Сагайдачному. "Севастополь - гордість російських моряків. Інших тут споконвіку не булo, - заявив голова окупаційної адміністрації міста, громадянин РФ Сєрґєй Мєняйло. - Встановлення подібних пам'ятників було спробою перекрутити історію".

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.