Спецпроект

У Варшаві відбулося друге засідання Українсько-польського форуму істориків

Українські та польські науковці продовжують діалог щодо конфліктних питань спільного минулого періоду Другої світової війни.

14-15 березня у Польщі відбулося друге засідання Українсько-польського форуму істориків. Засідання у Варшаві присвятили питанням діяльності українського та польського підпілля на теренах сучасної Західної України в роки Другої світової війни. Про це Історичній Правді повідомили в Українському інституті національної пам'яті.

Співорганізаторами Форуму є Український інститут національної пам'яті та польський Інститут національної пам'яті (Instytut Pamięci Narodowej). Нагадаємо, що з ініціативи інститутів торік після багаторічної перерви відновлено діалог істориків України та Польщі щодо складних питань спільного минулого.

 Голова УНІП Володимир В'ятрович передає документи з архіву СБУ Голові ІНП Польщі Лукашу Камінському 

На другому засіданні Форуму проаналізовано діяльність українського та польського національних підпільних рухів на теренах сучасної Західної Україні у 1939—1945 рр. Співдоповідачами виступили проф. Гжегож Мазур та проф. Ігор Ільюшин, проф. Іван Патриляк та проф. Гжегож Мотика.

Представники Українського інституту національної пам’яті передали польським колегам копії 10 томів справи з Архіву СБУ про польського підпільника 1940-х Вацлава Капісто. Ці матеріали нещодавно були віднайдені працівниками УІНП, після того, як в Україні відклали встановлення пам`ятної дошки В.Капісто, адже виникла потреба докладно вивчити його біографію.

 Засідання Українсько-польського форуму, Варшава, березень 2016 року

Гості з України задекларували, що цей жест сприяє відкритості, взаємоповазі й науковій ретельності в польсько-українському діалозі навколо минулого.

З польського боку в засіданні брали участь: проф. Гжегож Грицюк, проф. Гжегож Мазур, проф. Гжегож Мотика, проф. Ян Пісулінський, проф. Вальдемар Резмер, д-р Маріуш Зайончковський, секретар - д-р Дорота Левша. Крім того, під час засідань був присутній директор офісу Голови Інституту національної пам’яті Польщі д-р Кшиштоф Персак.

Учасники української частини Форуму: проф. Юрій Шаповал, проф. Іван Патриляк, проф. Ігор Ільюшин, проф. Леонід Зашкільняк, проф. Богдан Гудь, к.і.н. Володимир В’ятрович, секретар - к.і.н. Олена Гуменюк. Крім того — радник голови Українського інститут національної пам’яті Олександр Зінченко.

Наступне засідання Українсько-польського форуму істориків відбудеться в жовтні 2016 р. у Києві.

І. Б.

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.