У Києві з’явиться меморіальна дошка Єжи Гедройцю

23 березня комісія з питань встановлення пам’ятних знаків при КМДА погодила встановлення меморіальної дошки польському мислителю Єжи Гедройцю на фасаді будинку №10 по вул. Волоській на Подолі.

"Звернення Посольства Республіки Польща в Україні щодо вшанування пам’яті Єжи Гедройця було підтримане одноголосно. Подібного роду одностайність в ухваленні рішень члени комісії проявляють рідко, хіба що при вшануванні героїв сучасної Російсько-української війни.

Однак, бувають винятки і для іноземців, як, до прикладу, сьогоднішнє голосування. Гадаю, річ у тому, що для багатьох українців саме Гедройць є символом взаємоповаги між Польщею та Україною, взірцем дієвої, а не позірної дружби між інтелектуальними елітами обох націй"
, — коментує подію співробітник Українського інституту національної пам’яті, член комісії з питань встановлення пам’ятних знаків Павло Подобєд.

"Інститут національної пам'яті підтримав ініціативу встановлення меморіальної дошки Єжи Гедройцю, людині, яка зробила надзвичайно багато для налагодження українсько-польського діалогу. Ми часто згадуємо конфліктні сторінки нашої історії, протистояння між нашими народами, поминаємо його жертв.

Але не повинні забувати тих, хто робив можливою активну і плідну співпрацю. Вшанування постаті Єжи Гедройця є вкрай важливим і для українців, і для поляків. І є важливим саме сьогодні, в час, коли нашим народам як ніколи важливо бути пліч-о-пліч перед загрозою східного імперіалізму", – говорить голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович.

Меморіальна дошка Гедройцю з’явиться в історичній частині Києва, на фасаді Центру польських та європейських студій Національного університету "Києво-Могилянська академія" (вул. Волоська, 10).

Є́жи Ге́дройць (пол. Jerzy Giedroyc; 27 липня 1906, Мінськ — 14 вересня 2000, Мезон-Лаффітт) — польський публіцист і громадський діяч, засновник і головний редактор культового часопису Kultura (Париж). Активний прихильник польсько-українського діалогу.

Автор терміну "Розстріляне Відродження", а також знаменитого висловлювання про повоєнні кордони Європи: "Поляки мають остаточно визнати й зрозуміти, що майбутнє України — це Україна зі Львовом, майбутнє Литви — це Литва з Вільнюсом, а майбутнє Білорусі — це Білорусь з Гродно!".

Читате також:

Єжи Гедройць та його "Культура"

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.