Родину Дастіна Гоффмана розстріляли під командуванням Щорса - aрхів СБУ

Родину відомого американського актора Дастіна Гоффмана - як і сотні інших киян - розстрілювали чекісти під командуванням Миколи Щорса, пам’ятник якому досі стоїть у Києві.

Про це написав у своєму Facebook заступник директора Галузевого держаного архіву Служби безпеки України історик Володимир Бірчак.

"У лютому 1919 року, коли Київ охопив більшовицький терор, під командуванням Миколи Щорса розстрілювали, саджали у тюрми та відправляли у концтабори, — пише Бірчак. — Саме в цей час більшовики розстріляли також дідуся та прадідуся відомого американського актора Дастіна Гоффмана. Його рідні були родом з Білої Церкви, ще перед Першою світовою вони емігрували до США, та коли почули про масові вбивства євреїв, дідусь Дастіна — Френк — повернувся до Києва врятувати родичів, натомість і сам став жертвою розправ чекістів".

 Дастін Гоффман

Як зазначає історик, на те, що Гоффманів розстріляли саме у 1919 році в період більшовицького терору у Києві, коли комендантом міста був Микола Щорс, вказують кілька джерел. Проте у деяких також зустрічається дані про розстріл 1921 році. 

"Однак я все таки відстоюю думку, що це був 1919 рік, адже це пояснює відсутність будь-яких документів. Ми перевірили — Галузевий державний архів СБУ, Центральний державний архів громадських об'єднань, Державний архів Київської області та Державний архів Хмельницької області — і, на жаль, нічого не знайшли. Під час більшовицького терору такі матеріали могли просто не заводитись, а людей розстрілювали без суду і слідства. Якби це був 1921 рік, то мало б хоч щось лишитись", — пише Бірчак.

Нагадаємо, днями міський голова Києва Віталій Кличко заявив, що пам’ятник Миколі Щорсу начебто не підлягає демонтажу через висновок про його культурну цінність.

Однак, згідно перехідних положень Закону "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарного режимів та заборону пропаганди їхньої символіки" пам’ятник Миколі Щорсу, чия діяльність була прямо пов’язана з установленням радянської влади на території України та боротьбою проти Української Народної Республіки, підлягає демонтажу і це не є предметом обговорення місцевих органів влади.

Якщо ж згідно оцінок експертної ради пам’ятник має мистецьку цінність, то може бути збережений у спеціальному місці — музеї чи заповіднику.

 Пам'ятник Миколі Щорсу на бульварі Шевченка в Києві. Джерело: wikipedia.org

Микола Щорс (1895 - 1919) — командир Червоної армії, брав активну участь у встановленні радянської влади на території України та збройній боротьбі проти Української Народної Республіки, комендант окупованого Києва (лютий 1919).

Пам'ятник Щорсу в Києві на бульварі Шевченка спорудили у 1954 році.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.