В Інтернеті оприлюднили документи шефа штабу УПА на Закерзонні

Підбірку документів з фондів Галузевого державного архіву СБУ та Архіву Центру досліджень визвольного руху про командира УПА Володимира Павлика-"Ірку" виклали онлайн в Електронному архіві визвольного руху.

Про це повідомляє ЦДВР на своїй сторінці у "Фейсбуці".

Опубліковані документи дають змогу прослідкувати життєві траєкторії Володимира Павлика - шефа штабу 6-ої (Перемиської) Військової округи УПА "Сян" навесні-влітку 1944 р. Загони УПА цієї округи діяли на українських етнічних землях, які нині у складі Польщі.

 Володимир Павлик

Володимир Павлик народився 1915 року в м. Грац (Австрія). Навчався у Львівські Політехніці та Львівському університеті. Член ОУН з 1934 року. Служив у Карпатській Січі - збройному формуванні Карпатської України (1939), батальйоні "Нахтігалль" (1941).

У березні - грудні 1944 року був заступником командира ВО "Сян" Мирослава Онишкевича - "Ореста" і начальником його штабу під псевдо "Пік", "Ірка".  

В одному із опублікованих документів - свідоцтві про смерть - вказується, що Володимир Павлик помер 2 квітня 1948 р. На той час він утримувався у Північно-східному таборі МВС СРСР (Магадаська область). 

 Володимир Павлик із родиною

Переглянути колекцію документів можна на сайті Електронного архіву українського визвольного руху за посиланням.

І. Б.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.