В Інтернеті оприлюднили документи шефа штабу УПА на Закерзонні

Підбірку документів з фондів Галузевого державного архіву СБУ та Архіву Центру досліджень визвольного руху про командира УПА Володимира Павлика-"Ірку" виклали онлайн в Електронному архіві визвольного руху.

Про це повідомляє ЦДВР на своїй сторінці у "Фейсбуці".

Опубліковані документи дають змогу прослідкувати життєві траєкторії Володимира Павлика - шефа штабу 6-ої (Перемиської) Військової округи УПА "Сян" навесні-влітку 1944 р. Загони УПА цієї округи діяли на українських етнічних землях, які нині у складі Польщі.

 Володимир Павлик

Володимир Павлик народився 1915 року в м. Грац (Австрія). Навчався у Львівські Політехніці та Львівському університеті. Член ОУН з 1934 року. Служив у Карпатській Січі - збройному формуванні Карпатської України (1939), батальйоні "Нахтігалль" (1941).

У березні - грудні 1944 року був заступником командира ВО "Сян" Мирослава Онишкевича - "Ореста" і начальником його штабу під псевдо "Пік", "Ірка".  

В одному із опублікованих документів - свідоцтві про смерть - вказується, що Володимир Павлик помер 2 квітня 1948 р. На той час він утримувався у Північно-східному таборі МВС СРСР (Магадаська область). 

 Володимир Павлик із родиною

Переглянути колекцію документів можна на сайті Електронного архіву українського визвольного руху за посиланням.

І. Б.

Година папуги. Ґудзики з Харкова

Станіслав Мікке вчепився у київського прокурора Андрія Амонса: "Хто це зробив?!" Більшість могил мала дивну рису — сліди від величезних бурів: земля була перемішана із перемеленими людськими кістками, зітлілим одягом та металевими ґудзиками. Подекуди траплялися великі грудки якогось білого хімікату.

Як дипломати УНР у Празі на інформаційному фронті воювали

Інформаційна війна – це, звісно ж, не винахід нинішнього часу. Нам часто здається, що ті інформаційні виклики, перед якими ми стоїмо сьогодні, є унікальними з огляду на нові технології, які приніс початок третього тисячоліття. Частково це правда. Сто років тому не існувало ні телебачення, ні інтернету, ні соціальних мереж. Однак вже існували газети і журнали, які були потужною зброєю впливу на громадську думку і позицію еліт.

Сталева труна на вісім персон

17 лютого 1864 року, сто п'ятдесят сім років тому, підводний човен "Hunley" конструкції Горація Ханлі атакував і потопив паровий шлюп "Housatonic" і це була перша в історії успішна атака корабля з глибини. Не надто тямущі в історії люди приписують Жулю Верну купу передбачень, і в тому числі – мало не винахід підводного човна. Це не так, це дуже сильно не так. Чистих передбачень у Жуля Верна дуже мало, а підводних човнів на той час було збудовано вже з десяток.

«Нормалізація» Ґустава Гусака

«Страх. Зі, страху, що його звільнять з роботи, вчитель навчає в школі речей, котрим не вірить. Зі страху за своє майбутнє, учень їх повторює. Зі страху, що не зможе продовжувати навчання, він вступає в Союз молоді і робить те, що йому наказують. … Зі страху через наслідки, люди беруть участь у виборах, обирають запропонованих кандидатів і роблять вигляд, що вважають це справжніми виборами…». Вацлав Гавел дописав текст, котрий отримав назву «Лист Ґуставу Гусакові». Надворі була весна 1975 року, в Чехословаччині панувала «нормалізація», а її незмінним символом був Ґустав Гусак – президент країни та генеральний секретар ЦК КПЧ. Людина карколомної і неоднозначної долі.