Інститут нацпам'яті привезе до Львова історичний майданчик. РОЗКЛАД ЗАХОДІВ

Чому насправді нас вчать уроки історії? Цьому питанню присвячені цьогорічні заходи Українського інституту національної пам’яті на Форумі видавців у Львові.

Хорошу книжку не тільки читають, але й активно обговорюють. Міжнародний книжковий "Форум видавців у Львові" – це можливість не просто побачити добрі книжки, але й подискутувати про їхній зміст.

Книжковому Форуму 2016 Український інститут національної пам’яті разом із партнерами представляє тематичний історичний майданчик. Відновлення історичної правди, спростування радянської, російської пропаганди та, історичних міфів – про це говоритимуть фахівці протягом чотирьох днів форуму.

Відкриватиме програму презентація проекту "Люди Свободи", яка відбудеться 14 вересня, об 14:00, на Площі Ринок у Львові. "Люди Свободи" – це історії  26 постатей, які своєю працею та боротьбою в минулому столітті зробили можливим відновлення незалежності України.

Це поети і політики, військові і музиканти, науковці й художники. Хтось боровся за свободу народу, хтось за свободу творчості, думки, хтось зі зброєю в руках, а хтось – із пензлем.

"Завдяки таким Людям, свобода стала реальністю для нас, і кожен з нас отримав можливість вільно реалізувати свій потенціал. Цих Людей ми називаємо Людьми Свободи. Тих, які не зламалися, які боролися. Завдяки яким наша незалежність стала можливою", – пояснює Голова Інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович.

Учасники відкриття виставки: Аліна Шпак – перший заступник голови Українського інституту національної пам’яті, Ярослав Файзулін – один з авторів проекту, співробітник Українського інституту національної пам’яті.

Також в рамках історичного майданчику на вас чекають: презентації нових книжок про Майдан та Другу світову війну, відкриті лекції, публічні дискусії та багато іншого.

 

Програма заходів УІНП в рамках тематичного майданчика під час Форуму видавців у Львові

14.09.2016

14:00  відкриття інформаційно-просвітницького проекту "Люди Свободи".

Місце проведення: м. Львів, Площа Ринок.

Учасники: Ярослав Файзулін – один з авторів проекту, співробітник Українського інституту національної пам’ят, Аліна Шпак - перший заступник голови Українського інституту національної пам’яті, Руслан Забілий — директор Національного Музею "Тюрма на Лонцького" Ігор Калинець — поет і дисидент Олеся Ісаюк — історик Національного Музею "Тюрма на Лонцького"

15.09.2016

13:00 – 13.45 Презентація книги "Щоб не забули. Пам'ять про тоталітаризм в Європі" 

Місце проведення: м. Львів, вул. Драгоманова, 5, Наукова бібліотека Львівського національного університету ім. Івана Франка

Учасники: Байкеніч Ганна - співробітник УІНП

14:00 – 14.45 Презентація книги "Війна і Міф"

Місце проведення: м. Львів: вул. Драгоманова, 17, Наукова бібліотека Львівського національного університету ім. Івана Франка читальний зал періодики.

Учасники: Майоров Максим - історик, співробітник Українського інституту національної пам'яті, Олеся Ісаюк -історик Національного Музею "Тюрма на Лонцького", Сергій Громенко - історик, Ігор Бігун — історик Центру досліджень визвольного руху .

19:00  - 20.00 Розмова "Декомунізація в Україні. Перші підсумки"

Місце проведення: м. Львів, вул. Драгоманова, 5, Наукова бібліотека Львівського національного університету ім. Івана Франка читальний зал періодики.

Учасники: Шпак Аліна перший заступник Голови Українського інституту національної пам’яті

16.09.2016

18:00 – 18:45 Презентація книги "Майдан від першої особи" та Музею Майдану.

Місце проведення: м. Львів, вул. Драгоманова, 17, Наукова бібліотека Львівського національного університету ім. Івана Франка читальний зал періодики. Учасники: Андрій Єрмоленко - художник; Анастасія Дмитрук -поетеса; Тарас Прохасько - письменник, журналіст; Тетяна Ковтунович - Український інститут національної пам'яті; Анастасія Гайдукевич - Український інститут національної пам'яті

17.09.2016

11:00 –11:45 Дискусія: "Навіщо Україні національний Пантеон?"

Місце проведення: м. Львів,вул. Драгоманова, 17, Наукова бібліотека Львівського національного університету ім. Івана Франка читальний зал періодики.

Доповідачі: Павло Подобєд, представник УІНП; Віталій Гайдукевич, журналіст, телеведучий.

12:00 – 12:45 Презентація військових одностроїв

Місце проведення: м. Львів, вул.. Драгоманова, 17, Наукова бібліотека Львівського національного університету ім. Івана Франка читальний зал періодики.

Учасники: Віталій Гайдукевич, журналіст, телеведучий, Олексій Руденко (Голова геральдичного товариства), Павло Подобєд, представник УІНП.

Партнери історичного майданчика: Форум видавців у Львові, Центр досліджень визвольного руху.

Стежте за оновленням інформації на сайті УІНП та у Facebook.

Причини масового полисіння дітей у Чернівцях влітку 1988 року

Взятися за написання цієї статті спонукали мене публікації, у яких протягом 30 років після трагедії, що зачепила багатьох чернівчан, продовжують поширювати брехню про причини масового полисіння у Чернівцях. І найголовніше, що змусило це зробити - передчасний відхід у вічність мого колеги по роботі та товариша - Анатолія Галіна, який у часи тоталітарного режиму не побоявся піти проти системи, завдяки зусиллям якого стали відомі справжні причини полисіння у Чернівцях влітку 1988 року.

"Редактор" Василь Мудрий і його "Діло"

У списку тих, кого дуже хотіли завербувати в 1930-ті роки працівники НКВД СССР, був тодішній голова Українського національно-демократичного об'єднання – найпотужнішої західноукраїнської парламентської партії і головний редактор найстарішої української галицької газети "Діло" Василь Мудрий.

Як Роман Шухевич-"Щука" тричі березневу Тису перепливав

Роман Шухевич був чудовим плавцем, чемпіоном українських національних змагань з плавання. У нього була цивільна мрія – до 40-річчя переплести протоку Ла-Манш. Готувався, тренувався, багато плавав. Але на практиці – довелось боротись з окупантами й тричі долати Тису. Не для того, щоб втекти від відповідальності. А для того, щоб виконати свій обов'язок вояка, борця за незалежну й соборну Україну.

Яким був радянський лад? Судження історика

Деякі експерти пов'язують оптимістичні для нас перспективи в російсько-українській війні з відходом Владіміра Путіна від влади. Однак він є надто пересічною фігурою, яка не заслуговує сполученого з нею терміну "путінізм". Ми повинні усвідомити самі і переконати союзників у тому, що Російська Федерація являє собою екзистенційну загрозу для всіх народів, які потрапили в орбіту Кремля. Конкретна фігура очільника російських панівних кіл – справа другорядна. Ця країна готова порушувати встановлений світопорядок за будь-яких умов.