АНОНС: У Києві відкривається виставка «Бабин Яр – пам'ять на тлі історії»

Впродовж двох років німецької окупації в Бабиному Яру розстрілювали і ховали всіх, хто вважався ворогами нацистів - євреїв, ромів, радянських підпільників, українських націоналістів.

Після війни комуністичний режим десятиріччями намагався знищити сам Яр і пам’ять про його жертви. Нарешті, за часів незалежності Бабин Яр став символом змагання різних пам’ятей про страшну війну, втіленому у десятках різних пам’ятників, встановлених тут.

Виставка "Бабин Яр – Пам’ять на тлі історії" складається з двох смислових та візуальних шарів:

  • історія Бабиного Яру: від складання багатоконфесійного некрополя, через Голокост, нацистський терор, радянське знищення пам’яті про Яр і до нинішніх спроб увічнити усіх його жертв;
  • проекти меморіального парку, що включатиме територію Бабиного Яру, прилеглих кладовищ, інші пам’ятні об’єкти навколо них (за результатами Міжнародного архітектурного конкурсу "Бабин Яр – Дорогожицький некрополь").
 

Окрім того, серед тематичних розділів виставки: жертви та праведники Бабиного Яру, міф про "Матч смерті", Сирецький концтабір та діти, убиті в Бабиному Яру, долі розстріляних тут членів ОУН.

Учасники відкриття:

Євген Нищук – Міністр культури України

Володимир В'ятрович – Голова Українського інституту національної пам'яті

Ганна Старостенко – Заступник голови Київської міської державної адміністрації

Лариса Булавіна – Генеральний директор Музею історії міста Києва

Олександрович Сусленський – президент Всеукраїнської єврейської ради

Віталій Нахманович – куратор виставки

Виставка триватиме з 15 вересня до 31 листопада.

Відкриття: 15 вересня о 17.00

Місце: Музейно-виставковий центр "Музей історії міста Києва" (вул. Б. Хмельницького, 7, 3 поверх)

Організатори: Музей історії міста Києва, Український інститут національної пам’яті, Українсько-єврейська зустріч, Громадський комітет для вшанування пам’яті жертв Бабиного Яру.

Куратор проекту: Віталій Нахманович, провідний науковий співробітник Музею історії м. Києва, відповідальний секретар Громадського комітету для вшанування пам’яті жертв Бабиного Яру.

Попередня акредитація ЗМІ – обов’язкова!

Контактна особа – Ілона (096) 906-51-89

Куратор виставки – ­­­­­­­­­­­­­Людмила (093) 55-63-859

Гомельська офіцерська сотня: союзник чи ворог української держави?

1 березня 1918 року Гомель зайняли німецькі війська відповідно до Берестейського договору, а через кілька днів він був переданий разом з повітом до Української Народної Республіки. За тиждень до вступу німців Гомельський революційний комітет та Поліський комітет РКП(б) терміново евакуювались на схід.

Бандера і спорт: вболівав за «Мюнхен-1860», грав у баскетбол, обожнював лижі

Про життя Степана Бандери відомо чимало – що про український період і діяльність тут, що про польське та німецьке ув’язнення та життя в еміграції. Одна з частин біографії провідника, яка не має належного дослідження й бодай однієї цільної статті, – зацікавлення Бандерою спортом. Більшість історій вже обросла легендами та міфами. Що не дивно, коли мова йде про таку постать.

Як наші Казань брали. Українське військо в Татарстані

«Скоро всіх набралося до 3000 добре озброєних українців, при 3-х гарматах, які притягли українці гарматники другого запасового дивізіону… Коли всі зібралися коло штабу округи, то пред'явили кацапам ультиматум, що, як через півгодини не випустять заарештованих українців, то розіб'ють все місто. Кацапи, налякані відвагою українців, зараз звільнили голову й представників»

Як працює «Історична правда з Вахтангом Кіпіані»

Володимир Молодій працював у «Історичній правді» журналістом і сценаристом з 2015 по 2019 рік, а програма існує вже понад сім років. Для MediaLab він поговорив із Вахтангом Кіпіані та командою про появу програми, зміну форматів, напрацювання підходів до роботи з історичними сюжетами, пошук локацій, реквізиту та акторів для зйомок. Всі ці завдання можна вирішити маючи мотивацію та розуміння місії проєкту.