АНОНС: У Києві відкривається виставка «Бабин Яр – пам'ять на тлі історії»

Впродовж двох років німецької окупації в Бабиному Яру розстрілювали і ховали всіх, хто вважався ворогами нацистів - євреїв, ромів, радянських підпільників, українських націоналістів.

Після війни комуністичний режим десятиріччями намагався знищити сам Яр і пам’ять про його жертви. Нарешті, за часів незалежності Бабин Яр став символом змагання різних пам’ятей про страшну війну, втіленому у десятках різних пам’ятників, встановлених тут.

Виставка "Бабин Яр – Пам’ять на тлі історії" складається з двох смислових та візуальних шарів:

  • історія Бабиного Яру: від складання багатоконфесійного некрополя, через Голокост, нацистський терор, радянське знищення пам’яті про Яр і до нинішніх спроб увічнити усіх його жертв;
  • проекти меморіального парку, що включатиме територію Бабиного Яру, прилеглих кладовищ, інші пам’ятні об’єкти навколо них (за результатами Міжнародного архітектурного конкурсу "Бабин Яр – Дорогожицький некрополь").
 

Окрім того, серед тематичних розділів виставки: жертви та праведники Бабиного Яру, міф про "Матч смерті", Сирецький концтабір та діти, убиті в Бабиному Яру, долі розстріляних тут членів ОУН.

Учасники відкриття:

Євген Нищук – Міністр культури України

Володимир В'ятрович – Голова Українського інституту національної пам'яті

Ганна Старостенко – Заступник голови Київської міської державної адміністрації

Лариса Булавіна – Генеральний директор Музею історії міста Києва

Олександрович Сусленський – президент Всеукраїнської єврейської ради

Віталій Нахманович – куратор виставки

Виставка триватиме з 15 вересня до 31 листопада.

Відкриття: 15 вересня о 17.00

Місце: Музейно-виставковий центр "Музей історії міста Києва" (вул. Б. Хмельницького, 7, 3 поверх)

Організатори: Музей історії міста Києва, Український інститут національної пам’яті, Українсько-єврейська зустріч, Громадський комітет для вшанування пам’яті жертв Бабиного Яру.

Куратор проекту: Віталій Нахманович, провідний науковий співробітник Музею історії м. Києва, відповідальний секретар Громадського комітету для вшанування пам’яті жертв Бабиного Яру.

Попередня акредитація ЗМІ – обов’язкова!

Контактна особа – Ілона (096) 906-51-89

Куратор виставки – ­­­­­­­­­­­­­Людмила (093) 55-63-859

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.