Спецпроект

АНОНС: Журналістам пропонують позмагатися за "Приз Гарета Джоунза" за найкращу статтю про Голодомор

З 3-го жовтня по 25-го листопада 2016 року, проводиться конкурс для українських журналістів "Приз Гарета Джоунза".

Конкурс передбачає відкриті змагання для написання аналітично-публіцистичної статті на тему: "Гарет Джоунз – Голодомор – Боротьба". Основна тема – це боротьба, боротьба за виживання, проти колективізації, вилучення харчів, повстання тощо. Організатори умисно залишили тему доволі широкою.

Метою Конкурсу є сприяти ознайомленню суспільства з подіями, пов’язаними з Голодомором, підвищувати свідомість людей відносно історії України та важливих подій минулого.

Приз становить 3 000 доларів США, які за рішенням журі Конкурсу можуть надаватись одному учаснику Конкурсу або кільком. Призовий фонд Конкурсу утворений завдяки приватним благодійникам.

Прислати свою статтю українською мовою для участі в Конкурсі може будь-який український журналіст. Поняття "журналіст" журі Конкурсу трактуватимуть широко. 

Статті надані для участі в конкурсі оцінюватимуться за критеріями:

- аналітично-публіцистичні якості,
- оригінальність,
- переконливість,
- стилістика, структурованість та ефективність доведення думок.

Рекомендований обсяг статті - 1500 слів. Але розмір статті не належить до критеріїв за якими оцінюватимуть статті.

Надсилати роботи, виконані згідно з умовами Конкурсу, слід на електронну скриньку garethjonesprize@gmail.com

Кінцевий термін подачі робіт – п’ятниця, 24:00, 25 листопада 2016 року.  

Детальніше з усіма умовами Конкурсу можна ознайомитися за лінком.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Три роки війни в Україні: погляд військового репортера з Словенії

"Буча - це українська Сребреніца", - каже Боштян Відемшек. Словенський військовий репортер збирає матеріал для нової книги, у якій сучасна російсько-українська війна зіставляється з Першою світовою, а усі події планує висвітлювати лише в теперішньому часі. Нещодавно журналіст відвідав Ужгород, після чого опублікував у словенській газеті "Дело" статтю про війну в Україні. Публікуємо її в перекладі українською мовою.

Спілка Української Молоді. Як 100 років тому у Києві було створено, а потім знищено студентське підпілля

СУМ заявив про себе в травні 1926-го. В Парижі загинув Симон Петлюра і юнаки вирішили про це розголосити. Ввечері 30 травня в Софійському Соборі відправляли панахиду на пошану 10-ліття смерті Івана Франка. Микола роздрукував близько 100 листівок, розміром 5 х 15 см, зі словами: "Люди, Укранці! Знову пролилася невинна кров кращого сина України. Доки-ж терпіти. Схаменіться, будьте люди...". На кінець відправи Павлушков, Матушевський та Бобир кинули з хорів листівки у натовп.