У Києві обіцяють поставити пам'ятник Симону Петлюрі

Уряд ухвалив спорудження пам'ятника Голові Директорії Української Народної Республіки і Головному отаману Армії УНР Симону Петлюрі.

Про це повідомляє ЛИГА. Новости з посиланням на міністра культури Євгена Нищука. Відповідне рішення ухвалив Кабінет Міністрів України під час засідання із планування заходів щодо відзначення 100-ї річниці початку Української революції 1917-1921 років.

"Проект передбачає проведення заходів протягом  1917-1921 років, спорудження в Києві пам'ятника Соборності, меморіалів і пам'ятників в регіонах, спорудження в місті Києві пам'ятника Симону Петлюрі, а також пам'ятних знаків учасників Української національної революції 1917-1921 років", - сказав Євген Нищук.

Нагадаємо, що указ, який оголошує наступний рік роком Української революції 1917-1921 років,  22 січня 2016 року підписав президент Петро Порошенко. Він також доручив закінчити проектування і спорудження в Києві пам'ятника Соборності України, урочисте відкриття якого заплановано до 100-річчя проголошення Акту злуки УНР і ЗУНР 22 січня 2019 року.  

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.