Спецпроект

АНОНС: Зустріч із 90-річним свідком Голодомору в Києві

Національний музей "Меморіал жертв Голодомору" запрошує на зустріч із свідком Голодомору Миколою Павловичем Онищенком.

У 1933-му йому було тільки 7 років, але донині, незважаючи на свій 90-річний вік, Микола Онищенко пам’ятає на смак сурогатну випічку, страх і відчай на обличчях односельців. 

Микола Павлович пережив Голодомор в селі Роза, на околиці Бердянська. І це був тільки початок, бо про його життя насправді можна знімати фільм. Бо потім були – Друга світова, концтабори…

Та, незважаючи на це, він здобув кілька вищих освіт, вчене звання, і найголовніше, навіть евакуація з окупованого Луганська в 2014-му не забрали в нього жаги до життя та прагнення зробити світ кращим.

В 2016 році виповнюються 83-ті роковини, як було вчинено геноцид української нації. З кожним роком зменшуються наші шанси почути живі історії людей, які пережили Голодомор. Перед нами важливе завдання віднайти і зберегти людську пам'ять про страшні події 1932-1933 років. 

 

18 листопада, 14.00 

Місце: Національний музей "Меморіал жертв Голодомору" (Київ, вул. Лаврська, 3)

Контакти: (044) 254-45-12, memoholod@ukr.net

Вхід вільний 

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".