Громадські активісти закликали керівництво держави підтримати музей Майдану

Представники громадськості звернулися до очільників держави та столиці із закликом надати Музею Революції Гідності тимчасове приміщення, фінансування та виділити ділянку для меморіалу Героям Небесної сотні.

Про це йдеться у "Відкритому листі до провідників Української держави", який сьогодні оприлюднив Укрінформ.

"За короткий час попри обмежене фінансування (лише на захищені статті) та відсутність бодай тимчасового приміщення Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні – Музей Революції Гідності розпочав активну діяльність в інфраструктурному, управлінському, програмному, іміджевому, соціальному та фінансовому напрямах, здійснив низку культурно-освітніх заходів, у тому числі за кордоном, започаткував опрацювання й примноження своєї колекції тощо". – відзначають автори звернення.

Однак, підкреслюють підписанти, низка невирішених питань не дають змоги музею розгорнути повноцінну діяльність згідно зі статутом, стратегією розвитку музею та очікуваннями громадськості.

Передусім, це: відсутність тимчасового приміщення (для працівників, фондосховища та експозиції), належного фінансування, невизначеність щодо виділення земельної ділянки в центрі Києва для спорудження меморіалу Героїв Небесної Сотні та Музею Революції Гідності.

Саме вирішення цих проблем і передбачав указ Президента України №436/2016 від 6 жовтня 2016 року "Про відзначення у 2016 році Дня Гідності та Свободи". Але ні Кабмін, ні КМДА не поспішають виконувати завдання, покладені на них в указі.

"Зволікання з виконанням Указу Президента України викликає справедливе невдоволення української людності та створює додаткове джерело напруги в суспільстві. Переконані, що створення Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності потребує не декларативних, а більш рішучих і конкретних зусиль з боку державних органів у вирішенні його першочергових проблем", – наголошують у "Відкритому листі".

Закінчується звернення закликом якнайшвидше виконати положення Указу президента року "Про відзначення у 2016 році Дня Гідності та Свободи", а саме:

– надати в Українському домі приміщення для тимчасового зберігання колекції Музею та створення робочих місць персоналу;

– передбачити в державному бюджеті на 2017 рік кошти, необхідні для створення меморіалу та музейного комплексу, як це було актуалізовано у виступі Президента України на засіданні РНБО 14 вересня 2016 року;

– ухвалити разом з головою Київської міської державної адміністрації політичне рішення про виділення земельної ділянки в Києві по вулиці Героїв Небесної Сотні, 3–5 для спорудження меморіалу Героїв Небесної Сотні та Музею Революції Гідності.

Звернення підписали: Артем Миргородський, Керівник Секретаріату Реанімаційного Пакету Реформ, Ігор Розкладай, Головний експерт групи Політика національної пам’яті РПР, Наталя Кривда, Головний експерт групи  Культура РПР, Володимир Щербаченко,  Голова Східноукраїнського центру громадських ініціатив, Костянтин Вінніченко, Президент Благодійного фонду учасників бойових дій "Єдність побратимів", Лергій Лаєвський,  Президент Українського комітету ради музеїв "ІКОМ", Дмитро Сінченко, Голова КОО "Асоціація політичних наук", Ігор Коліушко, Центр політико-правових реформ, Любов Акуленко, виконавчий директор ГО "Український центр європейської політики", Ігор Горбань, Голова ВГО "Патріот – захисник Батьківщини", Валерій Бобрович, Головний командир ГО "Українська національна Самооборона" та ще представники біля 20 громадських організацій.

Як відомо, державний заклад "Меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні – Музей Революції Гідності" було створено, згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів, 18 листопада 2015 року, а зареєстровано 8 січня 2016 року. 12 квітня 2016 року Президент України надав йому статус національного.

Під час свого виступу з нагоди третьої річниці Революції Гідності Петро Порошенко пообіцяв посприяти у виділенні земельної ділянки на Алеї Героїв Небесної сотні в центрі Києва та фінансування на спорудження меморіалу.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".