Громадські активісти закликали керівництво держави підтримати музей Майдану

Представники громадськості звернулися до очільників держави та столиці із закликом надати Музею Революції Гідності тимчасове приміщення, фінансування та виділити ділянку для меморіалу Героям Небесної сотні.

Про це йдеться у "Відкритому листі до провідників Української держави", який сьогодні оприлюднив Укрінформ.

"За короткий час попри обмежене фінансування (лише на захищені статті) та відсутність бодай тимчасового приміщення Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні – Музей Революції Гідності розпочав активну діяльність в інфраструктурному, управлінському, програмному, іміджевому, соціальному та фінансовому напрямах, здійснив низку культурно-освітніх заходів, у тому числі за кордоном, започаткував опрацювання й примноження своєї колекції тощо". – відзначають автори звернення.

Однак, підкреслюють підписанти, низка невирішених питань не дають змоги музею розгорнути повноцінну діяльність згідно зі статутом, стратегією розвитку музею та очікуваннями громадськості.

Передусім, це: відсутність тимчасового приміщення (для працівників, фондосховища та експозиції), належного фінансування, невизначеність щодо виділення земельної ділянки в центрі Києва для спорудження меморіалу Героїв Небесної Сотні та Музею Революції Гідності.

Саме вирішення цих проблем і передбачав указ Президента України №436/2016 від 6 жовтня 2016 року "Про відзначення у 2016 році Дня Гідності та Свободи". Але ні Кабмін, ні КМДА не поспішають виконувати завдання, покладені на них в указі.

"Зволікання з виконанням Указу Президента України викликає справедливе невдоволення української людності та створює додаткове джерело напруги в суспільстві. Переконані, що створення Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності потребує не декларативних, а більш рішучих і конкретних зусиль з боку державних органів у вирішенні його першочергових проблем", – наголошують у "Відкритому листі".

Закінчується звернення закликом якнайшвидше виконати положення Указу президента року "Про відзначення у 2016 році Дня Гідності та Свободи", а саме:

– надати в Українському домі приміщення для тимчасового зберігання колекції Музею та створення робочих місць персоналу;

– передбачити в державному бюджеті на 2017 рік кошти, необхідні для створення меморіалу та музейного комплексу, як це було актуалізовано у виступі Президента України на засіданні РНБО 14 вересня 2016 року;

– ухвалити разом з головою Київської міської державної адміністрації політичне рішення про виділення земельної ділянки в Києві по вулиці Героїв Небесної Сотні, 3–5 для спорудження меморіалу Героїв Небесної Сотні та Музею Революції Гідності.

Звернення підписали: Артем Миргородський, Керівник Секретаріату Реанімаційного Пакету Реформ, Ігор Розкладай, Головний експерт групи Політика національної пам’яті РПР, Наталя Кривда, Головний експерт групи  Культура РПР, Володимир Щербаченко,  Голова Східноукраїнського центру громадських ініціатив, Костянтин Вінніченко, Президент Благодійного фонду учасників бойових дій "Єдність побратимів", Лергій Лаєвський,  Президент Українського комітету ради музеїв "ІКОМ", Дмитро Сінченко, Голова КОО "Асоціація політичних наук", Ігор Коліушко, Центр політико-правових реформ, Любов Акуленко, виконавчий директор ГО "Український центр європейської політики", Ігор Горбань, Голова ВГО "Патріот – захисник Батьківщини", Валерій Бобрович, Головний командир ГО "Українська національна Самооборона" та ще представники біля 20 громадських організацій.

Як відомо, державний заклад "Меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні – Музей Революції Гідності" було створено, згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів, 18 листопада 2015 року, а зареєстровано 8 січня 2016 року. 12 квітня 2016 року Президент України надав йому статус національного.

Під час свого виступу з нагоди третьої річниці Революції Гідності Петро Порошенко пообіцяв посприяти у виділенні земельної ділянки на Алеї Героїв Небесної сотні в центрі Києва та фінансування на спорудження меморіалу.

Буркусь: хто сторожив спокій дому Франка?

Це був не безпородний дворовий собака (хоча і в тім нічого лихого нема, навпаки, не виключено, що й таких тримали Франки, бо принаймні в певний час пес був у них не один, а справжній гуцульський вівчур, полонинський собака, чи, як іще називають, карпатська вівчарка

У секторі «проблем ідеологічної боротьби»: історики та «перебудова»

Нині це Інститут історії України, а тоді слова "Україна" в назві інституту не було. Навіть у цьому в СРСР вбачали небезпеку. Всі спілкувалися російською, лише в одному відділі, де вивчали козаччину, українською. А аспірант Діма Табачник (який потім двічі у Януковича був міністром), ідучи до курилки повз цей відділ, казав: "Цвірінькають там цією українською"

Бабин Яр: гібридні контексти Сергія Лозниці

Мабуть, головною зіркою антиукраїнського шабашу, влаштованого цього року Меморіальним центром Голокосту «Бабин Яр» на багатостраждальних кістках його жертв, став кінорежисер Сергій Лозниця зі своїм фільмом «Бабин Яр. Контекст».

Валєр Бондар. Харківський літмузей. Середовище дев'яностих

Валєр Бондарь – «гуру і навчитель» Сергія Жадана, митець, який об'єднував творчу еліту не тільки в Харкові. Саме у майстерні Бондаря в ЛітМузеї виникло українське середовище неформалів ранніх 1990-х. Його рукою з кінця вісімдесятих – початку дев’яностих карбувалась в харківському просторі графіка перших кроків боротьби за самостійну, стильну і самодостатню Україну. І у дев’яності довкола Бондаря в Харківському ЛітМузеї сформувалося вільне від радянських кліше і провінційних комплексів мистецьке середовище