Громадські активісти закликали керівництво держави підтримати музей Майдану

Представники громадськості звернулися до очільників держави та столиці із закликом надати Музею Революції Гідності тимчасове приміщення, фінансування та виділити ділянку для меморіалу Героям Небесної сотні.

Про це йдеться у "Відкритому листі до провідників Української держави", який сьогодні оприлюднив Укрінформ.

"За короткий час попри обмежене фінансування (лише на захищені статті) та відсутність бодай тимчасового приміщення Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні – Музей Революції Гідності розпочав активну діяльність в інфраструктурному, управлінському, програмному, іміджевому, соціальному та фінансовому напрямах, здійснив низку культурно-освітніх заходів, у тому числі за кордоном, започаткував опрацювання й примноження своєї колекції тощо". – відзначають автори звернення.

Однак, підкреслюють підписанти, низка невирішених питань не дають змоги музею розгорнути повноцінну діяльність згідно зі статутом, стратегією розвитку музею та очікуваннями громадськості.

Передусім, це: відсутність тимчасового приміщення (для працівників, фондосховища та експозиції), належного фінансування, невизначеність щодо виділення земельної ділянки в центрі Києва для спорудження меморіалу Героїв Небесної Сотні та Музею Революції Гідності.

Саме вирішення цих проблем і передбачав указ Президента України №436/2016 від 6 жовтня 2016 року "Про відзначення у 2016 році Дня Гідності та Свободи". Але ні Кабмін, ні КМДА не поспішають виконувати завдання, покладені на них в указі.

"Зволікання з виконанням Указу Президента України викликає справедливе невдоволення української людності та створює додаткове джерело напруги в суспільстві. Переконані, що створення Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності потребує не декларативних, а більш рішучих і конкретних зусиль з боку державних органів у вирішенні його першочергових проблем", – наголошують у "Відкритому листі".

Закінчується звернення закликом якнайшвидше виконати положення Указу президента року "Про відзначення у 2016 році Дня Гідності та Свободи", а саме:

– надати в Українському домі приміщення для тимчасового зберігання колекції Музею та створення робочих місць персоналу;

– передбачити в державному бюджеті на 2017 рік кошти, необхідні для створення меморіалу та музейного комплексу, як це було актуалізовано у виступі Президента України на засіданні РНБО 14 вересня 2016 року;

– ухвалити разом з головою Київської міської державної адміністрації політичне рішення про виділення земельної ділянки в Києві по вулиці Героїв Небесної Сотні, 3–5 для спорудження меморіалу Героїв Небесної Сотні та Музею Революції Гідності.

Звернення підписали: Артем Миргородський, Керівник Секретаріату Реанімаційного Пакету Реформ, Ігор Розкладай, Головний експерт групи Політика національної пам’яті РПР, Наталя Кривда, Головний експерт групи  Культура РПР, Володимир Щербаченко,  Голова Східноукраїнського центру громадських ініціатив, Костянтин Вінніченко, Президент Благодійного фонду учасників бойових дій "Єдність побратимів", Лергій Лаєвський,  Президент Українського комітету ради музеїв "ІКОМ", Дмитро Сінченко, Голова КОО "Асоціація політичних наук", Ігор Коліушко, Центр політико-правових реформ, Любов Акуленко, виконавчий директор ГО "Український центр європейської політики", Ігор Горбань, Голова ВГО "Патріот – захисник Батьківщини", Валерій Бобрович, Головний командир ГО "Українська національна Самооборона" та ще представники біля 20 громадських організацій.

Як відомо, державний заклад "Меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні – Музей Революції Гідності" було створено, згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів, 18 листопада 2015 року, а зареєстровано 8 січня 2016 року. 12 квітня 2016 року Президент України надав йому статус національного.

Під час свого виступу з нагоди третьої річниці Революції Гідності Петро Порошенко пообіцяв посприяти у виділенні земельної ділянки на Алеї Героїв Небесної сотні в центрі Києва та фінансування на спорудження меморіалу.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.