Біографічний довідник на 40 тисяч чекістів став доступним онлайн

Російська правозахисна організація "Меморіал" відкрила на своєму сайті доступ до довідника "Кадровий склад органів державної безпеки СРСР. 1935—1939".

Про це пише сайт "Уроки истории". Довідник містить короткі відомості про 39 950 співробітників НКВД, які одержали спеціальні звання системи держбезпеки з 1935 до початку 1941 року. Оскільки саме в 1935 році для службовців держбезпеки було введено спецзвання.

Автор видання – історик Андрій Жуков, який довгі роки вивчає біографії співробітників радянських карально-репресивних органів.

"Попервах, — поки архіви були наглухо закриті — головною джерельною базою його дослідження були старі періодичні видання, які публікували відомості про нагородження працівників НКВД і короткі біографічні довідки при обранні керівників НКВД—УНКВД в депутати Верховних Рад. Інформація в енциклопедичних виданнях і книгах з історії органів держбезпеки була вкрай бідною і цензурованою", — говориться у вступній статті на сайті довідника.

Ситуація змінилася в 1990-х роках, коли з’явився доступ до архівних матеріалів. Головним джерелом для довідника слугували накази НКВД СРСР по особовому складу.

У біографічних довідках наведено номери й дати таких наказів про надання спецзвань і про звільнення з НКВД і посаду, яку особа займала на той момент. Крім того, є дані про одержані державні нагороди і нагородження знаками "Почесний працівник ВЧК—ГПУ".

Інформацію з наказів доповнили біографічними даними з інших джерел – передусім, про чекістів, які загинули чи зникли безвісти під час німецько-радянської війни, а також про репресованих.

Попередня версія довідника з’явилася в травні 2016 році на CD. З тих пір біля 3500 біографічних довідок автори скорегували.

До публікації в Інтернеті матеріали довідника підготував Ян Рачинський за участі О. Горланова, Микити Петрова, Арсенія Рогінського. Програмування – Станіслав Рачинський.

Сайт довідника організовано за принципом "Вікіпедії". Він доступний за лінком.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.