"Меморіал" відмовився закривати доступ до бази даних чекістів

Московське товариство "Меморіал" заявило, що не збирається закривати доступ до бази даних співробітників НКВД, яку нещодавно виклали в загальний доступ.

Про це повідомив член правління правозахисної організації Олександр Черкасов Агенції міських новин "Москва".

Раніше низка російських ЗМІ публікувала відомості, що нащадки чекістів просять закрити сайт, тому що вони остерігаються помсти з боку нащадків репресованих.

"На чому можуть ґрунтуватися вимоги закрити доступу до інформації? Це архівні матеріали, в яких немає відомостей, які не відповідають дійсності. Це важлива інформація, що має суспільне значення. Понад те, для когось це важлива інформація про родичів. Я вже отримав листи, наприклад, від якихось своїх знайомих, які уточнюють дані про свою рідню. І  в нас є історія, в якій були та мали свої імена як жертви терору, так і виконавці терору. І знати їх потрібно", – заявив О. Черкасов.

Як твердить представник "Меморіалу", перебування кого-небудь у даному списку не означає, що ця людина була "видатним негідником". Відомості про те, що родичі людей, які потрапили в базу товариства, бояться помсти, О. Черкасов назвав "смішними".

"Це взагалі смішно. Коли в 50-ті відкрилися табори і мільйони людей повернулися, ось тоді кожен знав свого слідчого, багато знали своїх стукачів, і тоді ж було не до цього. Єдине, що я пригадую, хтось дав по пиці Молотову [радянський державний і політичний діяч, підписував договір про ненапад з Німеччиною в 1939 – ІП], але саме тоді можна було чекати чогось подібного. Кажати, що нині правнуки будуть мститися правнукам, це, по-моєму. вигадка", – сказав Черкасов.

Він також припустив, що проти публічного доступу до таких даних виступають не нащадки тих, чиї пращури згадані в базі товариства, а "ідейні нащадки державного терору".

Як повідомлялося, на сайті товариства "Меморіал" опублікували довідник "Кадровий склад органів державної безпеки СРСР. 1935—1939", куди ввійшли дані про майже 40 тис. співробітників органів НКВД за 1935–1941 роки.

 

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.