В Івано-Франківську встановили дошку провіднику Карпатського краю ОУН Миколі Твердохлібу. ВІДЕО

1 листопада в Івано-Франківську відкрили анотаційну дошку майору УПА, провіднику Карпатського краю ОУН, командирові військової округи "Говерла" Миколу Твердохлібу ("Грому").

Пам'ятний знак встановлено на будинку за адресою вул. Лесі Українки, 5 в рамках програми "Івано-Франківськ – місто героїв". За цією адресою свого часу Микола Твердохліб відкрив магазин, що одночасно був конспіративною квартирою для підпільників ОУН.

"Головне зберегти пам'ять для прикладу наступних поколінь. Важливо що ця програма збергіає пам'ять про івано-франківців, які творили це місто", – зазначає міський голова Івано-Франківська Руслан Марцінків.

Дошку освятили освятили представники духовенства. Принагідно присутні довідалися про віхи біографії та боротьби Миколи Твердохліба.

 

"Це людина, яка після розформування відділів УПА очолила СБ на цих теренах. Найважливіше те, що людина зуміла протриматися завдяки своєму хисту конспіратора до 1954 року. Це, по суті, один із останніх керівників такої високої ланки, який протримався доволі довго завдяки своїм здібностям", – розповів директор Івано-Франківського обласного музею визвольної боротьби ім. С. Бандери Ярослав Коретчук.



ДОВІДКА:

Микола Твердохліб-"Грім", "Музика", "Петро" (1911, с. Петрилів, Тлумацького району Івано-Франківської області – 17 травня 1954, біля с.Зелена, Надвірнянського району Івано-Франківської області) - майор УПА (з 1946), референт Служби безпеки ОУН Карпатського краю (1944–1949), провідник Карпатського краю ОУН (1950–1954), командир військової округи № 4 "Говерла" (1945–1954). Застрелився в криївці на г. Березовачка після цілоденого бою в оточенні чекістів. Лицар Золотого Хреста Заслуги 1 класу.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".