Українській Гельсінській групі - 40 років. ПРОГРАМА ЗАХОДІВ

Сорок років тому за ініціативи письменника й філософа Миколи Руденка, генерала радянської армії Петра Григоренка, хіміка Оксани Мешко, письменника-фантаста Олеся Бердника, юриста Левка Лук’яненка був започаткований український гельсінський правозахисний рух.

Програма заходів до відзначення 40-річчя Української гельсінської групи оновлюється, тож слідкуйте за змінами на сайті та у соціальних мережах Українського інституту національної пам’яті.

8 листопада

10.00: відкриття виставки "В’язні сумління" про історію українського правозахисного руху 1970-1980-х років.

Місце проведення: Музей Національного університету "Києво-Могилянська академія" (вул. Сковороди, 2 (вхід із Контрактової площі, біля бібліотеки Антоновичів та Сонячного годинника).

11.00 – 17.00: круглий стіл "Український правозахисний рух 1970-1980-х років у боротьбі за права людини та українську державність". Програма дискусії за лінком.

Місце проведення: Музей Національного університету "Києво-Могилянська академія" (вул. Сковороди, 2).

9 листопада

10.00: спільна молитва на могилі Патріарха Володимира на Софійській площі за покійних членів Української гельсінської групи та інших політв’язнів.

По завершенню молитви – поїздка членів Української гельсінської групи, дисидентів і політв’язнів на Байкове кладовище, щоб відвідати могили Миколи Руденка, Надії Світличної, Василя Стуса, Юрія Литвина, Олекси Тихого, Оксани Мешко, В’ячеслава Чорновола, Івана та Леоніди Світличних, Михайлини Коцюбинської, Левка Горохівського, Євгена Сверстюка, Миколи Плахотнюка, Олеся Сергієнка.

Час уточнюється: зустріч членів Української гельсінської групи із Президентом України.

18.00: урочисті збори громадськості у Київському міському будинку вчителя (вул. Володимирська, 57).

У програмі виступи членів Української гельсінської групи, правозахисників, дисидентів, сестер Тельнюк, Марічки Бурмаки, Тараса Компаніченка, Марініти.

Організатори: Український інститут національної пам’яті, Українська Гельсінська спілка з прав людини, Харківська правозахисна група, Видавництво "Смолоскип" ім. В. Симоненка, Конгрес національних громад, Музей шістдесятництва, Всеукраїнське товариство політичних в’язнів і репресованих, Київський міський будинок вчителя, Національний університет "Києво-Могилянська академія", Національний архівний фонд України.

Вхід вільний.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.