Петлюрівці, письменники, митці – КМДА запропонувала нові назви вулиць для Биківні та Голосієва

Комісія з питань найменувань Київської міської державної адміністрації погодила нові назви вулиць у Голосіївському районі та в селищі Биківня, яке входить у межі столиці.

Про це повідомляє газета КМДА "Хрещатик".

У Биківні можуть з’явитися вулиці на честь Івана Рогача, Ореста Чемеринського (члени ОУН, розстріляні в Бабиному яру), Павла Филиповича (поет, перекладач епохи Розстріляного відродження), Михайла Білінського (організатор морської піхоти, міністр УНР), Василя Біднова (історик, член Центральної Ради), Роберта Конквеста (дослідник Голодомору), Ро­дини Вороних (батько Микола і син Марко - письменники, жертви сталінського терору), Григорія Косин­ки (письменник епохи Розстріляного відродження), Владлена Кузнецова (кінематографіст, дослідник радянських репресій), Леся Танюка (режисер, політичний діяч), Євгена Плужника (поет епохи Розстріляного відродження), Дмитра Загула (письменник, перекладач), Іси Мунаєва (чеченський командир, що загинув в АТО), Степана Витвицького (Президент УНР в еміграції 1954-1965).

У Голосіївському районі нові вулиці пропонується назвати на честь: Назарія Яремчука, Остапа Вересая (кобзар), Віктора Зарецького (живописець, громадський діяч), Бориса Матюшенка (міністр здоров’я УНР), Володимира Науменка (філолог, міністр Української Дрежави), Андрія Ніковського (член Центральної Ради, міністр УНР), Сер­гія Остапенка (прем’єр-міністр часів УНР), Олександра Осецького (генерал Армії УНР), Миколи Левитського (громадський діяч, кооператор), Вален­тина Отамановського (член Центральної Ради, учасник бою під Крутами), Олега Борисова, Миколи Рябовола (діяч українського руху на Кубані), Макси­ма Славинського (дипломат УНР), Михайла Пет­ренка (поет, автор пісні "Дивлюсь я на небо та й думку гадаю"), Олександра Удовиченка (генерал Армії УНР), Анатолія Кентія (історик, архівіст, дослідник УПА), Сергія Шелухіна (член Центральної Ради, міністр часів УНР), Григорія Голоскевича (мовознавець, член Центральної Ради), Бориса Тена (поет, перекладач, діяч УАПЦ).

Нові назви з’являться на мапі міста, якщо за них проголосує більшість на громадському обговоренні. 

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".

Забутий герой з УСС. Правда про Ераста Коника

Про львівського студентського активіста, командира однієї із сотень Легіону Українських січових стрільців, старшини УГА, українського галицького правника та громадсько-політичного діяча Ераста Коника є лише коротка стаття у Вікіпедії та згадка у списку Миколи Лазаровича на сайті фотоархіву УСС. Для пересічних людей це ім'я не є відомим і радше асоціюється з іноземним діячем, аніж з українським військовим, який 6 років свого життя боровся за незалежну державу в Легіоні УСС та в різних формаціях Української Галицької армії.

Війна – це не лише окопи. Війна всюди, хоч і невидима

За рік після відвідин України словенський письменник Боштіян Відемшек видав книгу "Довгий шлях до миру", яку презентував в Ужгороді на початку червня. Після повернення до Любляни Відемшек опублікував у провідному словенському часописі "Дело" статтю про свої враження від побаченого і почутого в Україні. Публікуємо її в перекладі українською мовою.

Історія УПА за 10 хвилин. Для поляків і не тільки

Нещодавнє загострення польсько-українських стосунків породило потребу у нотатнику, котрий би давав відповіді на найбільш важливі і часті запитання. Водночас зв'являється багато недобросовісної аналітики та відвертої брехні, котру в основному створюють польські державні інституції. А також активно підтримують російські пропагандистські ЗМІ та блогери. Ті думки та тези, котрі поширювалися і активно почали розповсюджуватися крайнім часом мають у собі одну велику засадничу проблему. Польща не враховує того факту, що Держава Україна постала у січні 1918 року. Майже на цілий рік раніше, ніж сама Польща.