АНОНС: У Києві пройде фестиваль української есеїстики "Шерех-2016"

Зануритись у доробок українських есеїстів, послухати сучасної творців, а також познайомитись з молодим українським словом можна буде 16-18 грудня на фестивалі "Шерех-2016".

Фестиваль "Шерех" названо за псевдонімом батька української есеїстики Юрія Шевельова.

Шерех – це його найособистіше ім'я для найважливіших думок. Водночас "шерех" – це звук від гортання сторінок. Українська думка має багато сторінок, чи мало з них було вирвано. Перипетії, які пережили й переживає українська думка, неодмінно потребує рефлексії

Ці два дні фестивалю пройдуть під знаком Думки: читання, майстер-класи, дискусії, презентації; зустрічі і знайомства; кава і книги – книги і кава; камін, відкритий мікрофон; запеклі дискусії; вечірки і семінари.

Кульмінацією фестивалю стане вручення ІV Премії імені Юрія Шевельова та відзначення молодих есеїстів.

 

Серед учасників фестивалю ШЕРЕХ - письменники, літературознавці, критики, видавці, блогери, філософи: Володимир Єрмоленко, Андрій Бондар, Оля Гнатюк, Ірина Славінська, Дана Павличко, Софія Андрухович, Євгеній Стасіневич, Олексій Сігов, Михайло Мінаков, Віктор Марущенко, Микола Рябчук, Антон Мартинов, Вахтанг Кебуладзе, Павло Швед, Григорій Грабович, Олександр Саврук.

ПОВНА ПРОГРАМА фестивалю тут: http://www.sherekh-fest.com/ 

16—18 грудня

Місце: Art Ukraine Gallery (Київ, вул. Грушевського, 9-А)

Організатори: Києво-Могилянська бізнес-школа [kmbs], видавництво "Дух і Літера", а також Український центр Міжнародного ПЕН-клубу.

Вхід на події фестивалю вільний за умови обов'язкової реєстрації.

Контактні особи:
Pavlo Bilodid, pb@kmbs.ua, координатор фестивалю
Galya Vasylenko, gv@kmbs.ua, секретар відзнаки ШЕРЕХ
Anastasiia Negrutska, shevelov-award@gmail.com, секретар Премії ім. Шевельова

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".