Міністр-фальсифікатор історії став "Людиною року" Росії

Російський міністр культури Володимир Мединський одержав премію "Людина року" від Російського біографічного інституту за підтримку російського кінематографу та успішне проведення Року російського кіно.

Про це повідомляється на сайті Міністерства культури РФ.

"Я приймаю цю премію від імені Міністерства культури, яке спільно з Фондом кіно проятгом цього року активно займалося підтримкою російського кіно", — сказав Мединський. — "Відбулося понад три тисячі заходів, уперше з 1970-х років почалася програма кінофікації регіонів у рамках якої відкрито більше ста нових кінотеатрів".

Окрім міністра культури "Людиною року" визнали також президентів Росії та Казахстану Володимира Путіна та Нурсултана Назарбаєва, патріарха Московського Кирила, Голову Китайської Народної Республіки Сі Цзіньпіна, режисера Микиту Михалкова та ще низку діячів науки, медицини, журналістики, кіно тощо – усього 38 осіб.

Премією також відзначили телесеріал та фільм року. Ними стали, відповідно, багатосерійний фільм "Софія" та кінострічка "28 панфіловців".

Премію "Людина року" заснував 1993 року Російський біографічний інститут.

Нагадаємо, що Володимир Мединський опинявся в центрі кількох скандалів, пов’язаних із темами російської історії. Так, він заявляв, що бій 28-ми панфіловців під час оборони Москви в 1941 році (якого насправді не було), - це "свята легенда", а історики, які розвінчують цей міф – "закінчені нікчеми".

Іншого разу група істориків з Російської академії наук публічно звинуватила Мединського у лженауці та міфотворчості та закликала позбавити його звання доктора історичних наук.

Ще раніше Мединський висловив переконання, що російському народові подолати всі катаклізми та випробування протягом історії допомогла "зайва хромосома".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.

«Він весь час мене розпитував, коли десь побачить ґрати, то питав: "Мамо, це тюрма?"» До 90-річчя незламної Надії Світличної

1972-го Надія Світлична працювала у бібліотеці Київського холодокомбінату, а про її відсутність на робочому місці сповіщала картка на дверях: "Викликали на допит у КГБ". На допитах Світлична трималась безкомпромісно, а коли слідчий намагався вплинути, маніпулюючи материнськими почуттями (синові Яремі виповнилось лише 2 роки), домагаючись, щоб визнала: твори, які вилучили – антирадянські, Надія Світлична відповідала твердо: "Прошу припинити цю торгівлю і ведіть у камеру, якщо арештували".