Кабмін створив Архів Інституту нацпам’яті як юридичну особу

Кабінет Міністрів України 21 грудня ухвалив Постанову "Про створення галузевого державного архіву Українського інституту національної пам’яті".

Це черговий крок на виконання Закону України "Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років", передає сайт Українського інституту національної пам’яті. На черзі — виділення приміщення та переміщення архівів КГБ від силових відомств.

"Створення Архіву національної пам’яті як цивільної установи за прикладом країн Центральної та Східної Європи — це гарантія сталого вільного доступу українців до документів ЧК-ГПУ-НКВД-КГБ без політичних впливів та додаткових перешкод у вигляді спецдопусків тощо. Наступні кроки — сформувати команду, забезпечити приміщення та перевезти документи. Тоді буде вповні реалізовано Закон про доступ до архівів. Думаю, це ще рік-два роботи",  сказав голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович.

Володимир В’ятрович також запевнив, що Закон працює і отримати доступ до архівних матеріалів можна вже сьогодні. Для цього необхідне лиш звернення до архіву та паспорт. 

"На жаль, деякі архівні установи не можуть забезпечити належний доступ, адже, наприклад не є функцією Національної поліції займатися історією. В них немає достатньої кількості працівників, не обладнані читальні зали. Для того, щоб громадяни не потерпали від цих проблем і створюється Архів національної пам’яті",  підкреслив Володимир В’ятрович.

Нагадаємо, що доступ мають всі громадяни України, а також іноземці. На сьогодні українські архіви репресивних органів СРСР — найбільша у світі відкрита збірка матеріалів комуністичного тоталітарного режиму. В Росії доступ до документів КГБ обмежено щонайменше до 2030 року.

Довідка:

21 травня 2015 р. набув чинності Закон України "Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років", відповідно до якого запроваджується вільний доступ до архівів та передача їх з-під відомств силових органів до Галузевого державного архіву Українського інституту національної пам’яті.

Такий крок допоможе глибше дізнатися про минуле й буде однією з гарантій неповернення тоталітарних практик у роботі правоохоронних органів та спеціальних служб незалежної України.

Сталий доступ до архівних матеріалів репресивних органів гарантований кожному на виконання Законів України та Рекомендації № R (2000) 13 Комітету міністрів Ради Європи країнам-членам стосовно європейської політики доступу до архівів, яка вважає можливість об'єктивно вивчати власну історію невід'ємною ознакою демократії.

Після падіння комуністичного режиму Польща, Чехія, Болгарія, країни Балтії та Центрально-Східної Європи зробили доступними секретні документи каральних органів і таємної поліції та передали їх цивільним відомствам – аналогам Українського інституту національної пам’яті.

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.