Вінницька міська рада назвала нові вулиці на честь учасників Визвольних змагань і АТО. ІНФОГРАФІКА

Вінницька міська рада розпорядилася створити 16 нових топонімів, з яких більшість названі на честь діячів визвольного руху та сучасної російсько-української війни.

Про це інформує спільнота "Історія Вінниці" у "Фейсбуці". Проект рішення міськради був готовий ще 8 грудня, але проголосували за нього його щойно 23 грудня.

Відповідно до рішення, в місті з’явилося 12 вулиці і 4 провулки на території, включеної до меж Вінниці за рахунок Вінницько-Хутірської та Лука-Мелешівської сільських рад.

Зокрема, вулиці колишньої Лука-Мелешівської сільради віднині матимуть назви:

вулиця Хоробрих,

вулиця Захисників,

вулиця Олександра Удовиченка,

вулиця Ігоря Присяжнюка,

вулиця В’ячеслава Бронського,

вулиця Перемильська,

провулок Перемильський,

вулиця Антонінка,

вулиця Валентина Білошкурського,

вулиця Василя Тютюнника,

вулиця Дмитра Шкрабуна,

вулиця Михайла Омеляновича-Павленка.

Більшість земельних ділянок на цих новостворених вулицях належить вінничанам—учасникам АТО.

Короткі біографічні довідки на українських військовиків, імена яких одержали нові вулиці, подаються в інфографіці, створеній Андрієм Янченком.

 
 
 
 
Насправді Василь Тютюнник мав звання за посадою полковника Армії УНР, а не генерала 
 Автор інфографіки помилився - насправді героя звати Дмитро Шкрабун
 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.