Московський суд оголосив події Євромайдану державним переворотом

27 грудня Дорогомиловський суд Москви задовольнив позов екс-депутата Верховної Ради України Володимира Олійника щодо визнання зміни влади в Україні внаслідок протестів Євромайдану в 2014 році як державний переворот.

Про це повідомляє російська агенція ТАСС. Суд звинуватив США і ЄС у підтримці "антиконституційного перевороту" в Україні та "розколу в суспільстві" і виникненню збройного конфлікту.

"У результаті підтримки впливових представників західних держав протести переросли в масові заворушення", — сказала суддя.

На додачу, винуватцями Майдану також оголосили "озброєних націоналістів". "В Україні діють екстремістські угруповання, що є частиною влади і які переслідують людей за принципом соціальної та ідеологічної ненависті, — написано в тексті вердикту. — Екстремістські діяння даних об’єднань підтведжені різномінітними джерелами, у том числі й даними російської преси, яку обмежують на території України".

"Укріплення крайньо правої і націоналістиної ідеології, цілеспрямоване формування образу ворога в особі Росії, неприкрита ставка на силове вирішення внутрішньодержавних суперечностей, глибока соціально-економічна криза перетворюють  Україну на осередок нестабільності у Європі та безпосередньо біля кордонів РФ", — зазначено в судовому документі.

На цій підставі суд зробив висновок, що "юридичне значення державного перевороту, який мав місце в Україні у лютому 2014 року, зачіпає питання національної безпеки РФ, а також основоположні ознаки прав і свобод людини і громадянина".

Насамкінець, російський суд навів аргумент "особливих міжособистісних і сімейних зв’язків між українським і російським народами, які складають єдину історико-культурну спільність", на підставі якого світова спільнота повинна поважати його рішення.

На думку суду, "державний переворот" в Україні був причиною для "возз’єднання" Криму з Росією: "У зв’язку з подіями в Україні мешканці Криму й Севастополя, відчуваючи свій духовний зв’язок із народами Росії, провели у відповідності до міжнародних законів референдум про возз’єднання з Росією".

Цей судовий процес у Дорогомиловському суді Москви тривав з 15 грудня. Як зазначено в позові, позивач Володимир Олійник хотів захистити свої права громадянина України в російському суді, керуючись Загальною декларацією прав людини ООН, яку ратифікували як Росія, так і Україна.

Свідчення суду дали винятково посадовці часів Януковича, які втекли до Росії після Майдану: екс-прем’єр-міністри Микола Азаров і Сергій Арбузов, колишній голова Адміністрації Президента Андрій Клюєв, екс-керівник МВС Віталій Захарченко, колишній Голова СБУ Олександр Якименко, екс-генеральний прокуров Віктор Пшонка, а також сам президент-утікач Віктор Янукович.

Рішення суду можна оскаржити протягом одного місяця.

Справа Шухевича: політична міфологія та дослідницькі підходи

Тема колабораціонізму українського визвольного руху у Другій Світовій війні з нацистами вперше чітко проартикульована на початку 1960-х, коли професор Берлінського університету Альберт Норден заявив у жовтні 1959 року, нібито бійці батальйону "Нахтігаль" у перші дні нацистської окупації Львова вбили до трьох тисяч поляків та євреїв. У квітні 1960 року у Москві влаштували прес-конференцію, на якій, серед іншого, представили двох начебто свідків подій. З тих часів за "Нахтігалем" та Романом Шухевичем почала закріплюватися на Заході слава колаборанта та воєнного злочинця.

30 червня 1941. Як Бандера Незалежність відновлював

Події у Львові стали сигналом для тисяч оунівців і їхніх симпатиків. По всіх селах і містечках Західної України відбувалася один і той же сценарій: група молодих ентузіастів захоплювала приміщення владних органів — хоча це сказано надто гучно, адже «Совєти ще не пішли, а німці ще не прийшли» і влада фактично валялася на вулиці.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.