Для станції метро "Петрівка" в Києві шукають нову назву. ВІДЕО

Київська міська рада запропонувала перейменувати станцію метро "Петрівка"

Про це повідомляє "Київський метрополітен" на своїй сторінці у "Фейсбуці".  

"Для метрополітену зміна назв — не новинка. За 56 років роботи уже перейменовано 13 станцій, причому одну аж двічі (Площа Калініна — Площа Жовтневої революції — Майдан Незалежності)", — зазначають у комунальному підприємстві.

Наразі є пропозиція Київради назвати станцію "Почайна".

Потреба перейменування зумовлена тим, що назва "Петрівка" походить від прізвища більшовицького діяча Голови Всеукраїнського виконавчого комітету УСРР Григорія Петровського, на честь якого також називався Дніпропетровськ.

Петровський був найбільш проросійським з-поміж українських більшовиків. Він був прихильником сталінського автономістського (на противагу федеративному) плану при створенні СРСР, противником політики українізації та одним із організаторів Голодомору 19321933 років.

Підприємство запрошує киян долучитися до обговорення нової назви і пропонувати свої варіанти.

Як змінювалися назви станцій київського метрополітену можна переглянути у відеоролику:

Як відомо, 21 травня 2015 року набули чинності декомунізаційні закони. В рамках реформи громадянам надано вільний доступ до архівних матеріалів радянського періоду та передбачено зміни назв населених пунктів, географічних об'єктів та місцевої топоніміки яка містить елементи тоталітарної пропаганди.

Нагадаємо, що 19 травня цього року Верховна Рада перейменувала Дніпропетровськ на Дніпро.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.